UA
Управління Держпраці у Чернігівській області
"Кожен має право на належнi, безпечнi та здоровi умови працi"
Конституцiя Украïни, ст.43
menu.authorize

новости

Важливо!

Звертаємо увагу керівників закладів охорони здоров’я та голів комісій з розслідування нещасних випадків або гострих професійних захворювань Звертаємо увагу керівників закладів охорони здоров’я та голів комісій з розслідування нещасних випадків або гострих професійних захворювань

Відповідно до пункту 30 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок), розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії.

 

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43 Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

 

Враховуючи вищевикладене, у разі виникнення потреби продовження терміну розслідування нещасного випадку або гострого професійного захворювання суб’єкт господарювання (голова комісії) звертається з відповідним листом до територіального органу Держпраці, в якому обов’язково необхідно зазначати підстави для продовження термінів розслідувань нещасного випадку або гострого професійного захворювання.

 

Одночасно в листі щодо погодження терміну розслідування рекомендовано зазначати дату та номер наказу про утворення комісії з розслідування нещасного випадку або гострого професійного захворювання, назви установ, організацій до яких зроблено запити, їх дати та номера, а також відомості про запитувану інформацію.

З робочим візитом Чернігівщину відвідала заступник Голови Держпраці Алла Горбатюк

На виконання доручення т.в.о. Голови Держпраці Віталія Сажієнка 17 вересня заступник Голови Держпраці Алла Горбатюк відвідала з робочим візитом Управління Держпраці у Чернігівській області. На виконання доручення т.в.о. Голови Держпраці Віталія Сажієнка 17 вересня заступник Голови Держпраці Алла Горбатюк відвідала з робочим візитом Управління Держпраці у Чернігівській області.

У ході зустрічі йшлося про пріоритетні завдання, визначені перед Держпраці, зокрема, стосовно проведення інспекційної кампанії щодо виявлення неоформлених працівників, розпочатої у вересні.

Алла Горбатюк звернулаособливу увагу присутніхна захист медичних працівників, наголосила на об’єктивності та своєчасності розслідувань нещасних випадків, пов’язаних з захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19.

 

Під час спілкування з керівниками структурних підрозділів Управління Держпраці у Чернігівській областізаступник Голови акцентувала на важливості формування ефективної комунікації між центральним апаратом Держпраці та його територіальними органами стосовно розв’язання актуальних питань.

Також учасники обговориливиконання доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони праці, техногенної та пожежної безпеки суб’єктами господарювання, які зберігають аміачну селітру насипом для застосування на підприємствах будь-якої галузі, а також використовують її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідких мінеральних добрив.

У Чернігові обговорили заборгованість із виплати зарплати і роботу з легалізації зайнятості

У приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації 17 вересня цього року під головуванням заступника голови облдержадміністрації Олександра Савченка відбулося спільне засідання тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат та обласної робочої групи з питань легалізації заробітної плати і зайнятості населення. У приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації 17 вересня цього року під головуванням заступника голови облдержадміністрації Олександра Савченка відбулося спільне засідання тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат та обласної робочої групи з питань легалізації заробітної плати і зайнятості населення.

У заході взяла участь заступник начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Ірина Хоменко. На засіданні також були присутні представники структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації і територіальних представництв центральних органів державної виконавчої влади, представники об’єднаних територіальних громад Чернігівщини та інші.

 

У рамках порядку денного учасники засідання розглянули ситуацію в сфері оплати праці та стану своєчасної виплати заробітної плати, а також обговорили питання забезпечення своєчасного фінансування пенсій, скорочення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, перевірки дотримання законодавства у сфері праці, трудових відносин та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Так, заступник начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Ірина Хоменко зазначила, щоу поточному році, з урахуванням умов дії постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, державними інспекторами праці проведено 433 контрольні заходи, у тому числі, 24 контрольні заходи 16 підприємств-боржників, де виявлено заборгованість на суму 22,7 млн гривень перед 1,7 тис. працівниками. За результатами контрольних заходів винесено 21 припис щодо ліквідації заборгованої заробітної плати, на керівників підприємств-боржників складено 6 протоколів про адміністративні правопорушення для розгляду справ у судовому порядку, у зв’язку з чим таких роботодавців судовими органами притягнуто до адмінвідповідальності на загальну суму 4,1 тис. гривень.

Матеріали 12 контрольних заходів підприємств-боржників передано правоохоронним органам відповідно до статті 214 КПК України, з метою вирішення питання щодо притягнення керівників-порушників до кримінальної відповідальності за ознаками злочинів, передбачених статтею 175 Кримінального Кодексу України. По 5 матеріалах органами поліції прийнято рішення про відкриття кримінальних проваджень. За порушення встановлених строків виплати заробітної плати суб’єктам господарювання винесено 7 фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України на загальну суму 94,2 тис. гривень, шість з яких сплачено на загальну суму 62,5 тис. гривень (66 %).

 

Всього, на виконання приписів (з урахуванням виданих приписів у попередньому році) державних інспекторів праці підприємствами-боржниками виплачено у 2020 році 20,0 млн гривень заборгованості із зарплати близько 2,9 тис. найманим працівникам.

Стосовно питання подолання використання незадекларованої праці Ірина Хоменко зауважила, що упродовж поточного року інспекторами праці Управління та органів місцевого самоврядування забезпечено проведення двох масштабних інформаційних кампаній, під час яких у січні інформаційними візитами відвідано щонайменше 7,0 тис. роботодавців області, а під час аналогічної кампанії у червні – серпні інспектори праці Чернігівської області провели 6,9 тис. відвідувань роботодавців щодо інформування про неприпустимість допуску до роботи без оформлення трудових відносин, переваги офіційного працевлаштування та ризиків незадекларованої праці по 7-ми найбільш ризикованих видах економічної діяльності.

 

Окрім того, на виконання доручень Держпраці та обласної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, упродовж 9 місяців 2020 року Управлінням питання оформлення трудових відносин вивчалося у ході 220 інспекційних відвідувань, де було встановлено факт використання 13 роботодавцями найманої праці 97 осіб без належного оформлення трудових відносин та 4 роботодавцями допущено недотримання порядку оформлення трудових відносин.Керівникам суб’єктів господарювання винесено 17 приписів на усунення виявлених порушень, складено 12 протоколів за частиною 3 статті 41 КУпАП та направлено до правоохоронних органів 7 матеріалів інспектування з метою притягнення керівників до кримінальної відповідальності за статтею 172 Кримінального Кодексу України. По 8 матеріалах (з урахуванням переданих матеріалів у попередньому році) органами поліції прийнято рішення про відкриття кримінальних проваджень.

 

Ірина Хоменко підкреслила, що упродовж січня – вересня 2020 року уповноваженими посадовими особами Управління накладено фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України відносно 15 суб’єктів господарювання, за нелегальну працю 102 осіб, на загальну суму 11,8 млн гривень.

 

За підсумками спільного засідання було прийнято ряд відповідних протокольних рішень, зокрема, Головному управлінню Пенсійного фонду в області, Головному управлінню Державної податкової служби в області, Управлінню Держпраці в області, обласному центру зайнятості, Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації, районним державним адміністраціям, у порядку рекомендації виконавчим комітетам міських рад Чернігова, Ніжина, Н.-Сіверського, Прилук було доручено:

- продовжувати роботу, в межах наділених повноважень кожного, направлену на виявлення фактів використання праці неоформлених працівників, запобігання нелегальній зайнятості та виплаті доходів без сплати належних сум податків, зборів до бюджету, внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування;

- продовжити вжиття невідкладних заходів реагування до роботодавців, які здійснюють господарську діяльність на території області та мають заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, з метою якнайшвидшого її погашення;

- продовжити здійснення превентивних заходів із суб’єктами господарювання області, спрямовані на недопущення використання найманої праці без оформлення трудових відносин та виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Начальник Управління Микола Глущенко відвідав КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ ФІРМИ «ТЕХНОВА»

У рамках системної інформаційно-роз’яснювальної роботи фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області провели семінар-нараду для керівництва, інженерно-технічного складу та робітників КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ ФІРМИ «ТЕХНОВА». У рамках системної інформаційно-роз’яснювальної роботи фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області провели семінар-нараду для керівництва, інженерно-технічного складу та робітників КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ ФІРМИ «ТЕХНОВА».

У заході взяв участь начальник Управління Микола Глущенко.

Під час теоретичної частини семінару-наради інспектори опрацювали з учасниками низку питань з охорони праці, законодавства про працю тощо. Зокрема, довели основні вимоги щодо необхідних процедур та заходів, спрямованих на забезпечення належного утримання металевих конструкцій будівель, настилів, ремонтних та перехідних площадок, наявності перильного огородження та організації безпечного виконання робіт на висоті під час ремонту та обслуговування обладнання. Розглянули загальні мінімальні вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів та машин згідно з вимогами Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (НПАОП 0.00-1.80-18).

Окрему увагу приділили питанням безпечної експлуатації котельного обладнання, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів гарячої води та пари, які встановлюються Правилами охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском (НПАОП 0.00-1.81-18). Надали кваліфіковані роз’яснення основних вимог Типової інструкції з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85).

У свою чергу, начальник Управління Микола Глущенко, спілкуючись з колективом підприємства, наголосив на неухильному дотриманні вимог чинного законодавства про охорону праці та промислову безпеку і закликав присутніх керівників структурних підрозділів ТЕЦ до посилення контролю за додержанням працівниками правил безпечного виконання робіт задля збереження їхнього здоров’я та життя.

Також не обійшли увагою питання порядку і термінів проведення атестації робочих місць за умовами праці, надання працівникам пільг і компенсацій за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці.

Під час практичної частини семінару-наради Микола Глущенко відвідав об’єкти та виробничі приміщення підприємства: водопідвідний канал, берегову насосну станцію, котлотурбінний цех, центральний тепловий щит, головний щит керування, а також оглянув відкриту розподільчу установку напругою 110 кВ.

 

Увага – жнива!

Управління Держпраці у Чернігівській області нагадує суб’єктам господарювання агропромислової галузі, що період збирання врожаю є періодом підвищеної уваги до вимог чинного законодавства з охорони праці та проведення профілактичних заходів. Управління Держпраці у Чернігівській області нагадує суб’єктам господарювання агропромислової галузі, що період збирання врожаю є періодом підвищеної уваги до вимог чинного законодавства з охорони праці та проведення профілактичних заходів.

Аналіз виробничого травматизму на підприємствах агропромислового комплексу свідчить, що через невиконання вимог інструкцій з охорони праці, порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів та порушення Правил дорожнього руху найчастіше травмуються водії, підсобні робітники та механізатори.

 

Для попередження травмування працівників під час сільськогосподарських робіт не допускається експлуатація несправної техніки, агрегатів з відкритими ланцюговими, пасовими, карданними передачами. Необхідно також пам’ятати, що всі види регулювальних, ремонтних, налагоджувальних робіт та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки проводять тільки після повної зупинки всіх агрегатів.

 

Важливим є дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, встановленого на підприємстві, та організація контролю за їх дотриманням з боку адміністрації. Забороняється допускати до роботи працівників в стані алкогольного та наркотичного сп’яніння, хворих, а також тих, що не відпочили протягом встановленого законодавством часу.

 

Працівники, які виконують роботи підвищеної небезпеки та потребують професійного добору (механізатори, водії, працівники зернотоків), повинні пройти спеціальне навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці.

 

З метою забезпечення належного стану охорони праці, запобігання нещасним випадкам, пожежам та аваріям на підприємствах агропромислового комплексу мають бути впроваджені такі заходи:

- проведення інструктажів з охорони праці на робочих місцях з усіма працівниками, перевірка знання працівників (механізаторів) щодо дотримання правил безпечного виконання робіт;

- посилення контролю за дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової та виробничої дисципліни, вимог інструкцій з охорони праці;

- заборона залучення підлітків до робіт з підвищеною небезпекою;

- проведення перевірок відповідності машин та обладнання вимогам правил з охорони праці, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху та електробезпеки;

- забезпечення контролю за проведенням ремонту електрообладнання та відповідних електровимірювань електроустановок зерноприймальних токів, зерноочищувальних машин та зернонавантажувачів;

- проведення перевірок стану зерноочищувальних комплексів, наявності на завальних ямах, бункерах захисних решіток, захисних огорож та кожухів на всіх приводах (рухомих і обертових) машин;

- допуск до роботи на сільськогосподарських агрегатах осіб, не молодших 18 років, що пройшли спеціальне навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, отримали допуск до цих робіт, пройшли відповідні інструктажі з питань охорони праці на робочому місці, попередній (періодичний) медичний огляд і не мають медичних протипоказань;

- забезпечення належної діяльності служби охорони праці на сільськогосподарських підприємствах;

- контроль упродовж робочої зміни дотримання працівниками вимог охорони праці та трудової дисципліни, відсторонення від виконання робіт (не допуск до роботи) осіб, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, а також не пройшли навчання з питань охорони праці та порушують вимоги безпеки і гігієни праці;

- встановлення раціонального чергування періодів праці та відпочинку упродовж робочої зміни, що визначається виробничими умовами і характером виконуваної роботи, її важкістю та напруженістю;

- забезпечення проходження періодичного технічного огляду сільськогосподарської техніки в установлені терміни, які зазначено в інструкціях з експлуатації;

- забезпечення виконання ремонту і технічного обслуговування у спеціально призначених для цього місцях із застосуванням знарядь, пристроїв та інструментів, передбачених технологіями ремонтних робіт і технічного обслуговування;

- встановлення захисних кожухів на рухомі, обертові частини машин (карданні, ланцюгові, пасові, зубчасті та інші передачі), які забезпечують безпеку працівників.

 

Безпека праці має стати основним обов’язком для кожного керівника сільськогосподарського підприємства, який несе відповідальність перед своїми працівниками. Лише відповідальне ставлення як керівного складу, так кожного працівника, неухильне виконання вимог охорони праці та належна організація робіт дадуть змогу провести збирання врожаю без травм та аварій.

Фахівці Управління взяли участь у щорічному бізнес-фестивалі «Разом до успіху»

Представники Управління Держпраці у Чернігівській області 06 вересня взяли участь у бізнес-фестивалі «Разом до успіху», який проводиться вже четвертий рік поспіль у місті Чернігові. Представники Управління Держпраці у Чернігівській області 06 вересня взяли участь у бізнес-фестивалі «Разом до успіху», який проводиться вже четвертий рік поспіль у місті Чернігові.

Основною метою цього масштабного заходу є популяризація підприємництва в області, сприяння економічному розвитку регіону, встановлення економічних зв’язків між підприємствами споживачами, можливість підприємців заявити про наявні товари та послуги.

За програмою фестивалю Алея Героїв у центрі Чернігова була поділена на локації за тематичними напрямками. На території однієї з таких локацій розташувалися інформаційні намети представників бізнесу та органів державної виконавчої влади, у тому числі і Управління Держпраці у Чернігівській області.

Упродовж дня фахівці Управління надавали всім відвідувачам свого намету консультації з питань охорони праці та промислової безпеки, законодавства про працю, доводили переваги офіційного оформлення трудових відносин для працюючої людини, роз’яснювали негативні наслідки незадекларованої праці для найманих працівників і роботодавців та визначену законодавством відповідальність при виявленні незадекларованої праці. У разі виникнення питань чи необхідності надання роз’яснень рекомендували звертатися до Управління Держпраці у Чернігівській області.

Крім того, користуючись великою кількістю присутніх на території проведення заходу суб’єктів господарювання, від фізичних осіб-підприємців до великих промислових виробників з усієї Чернігівщини, представники Управління упродовж фестивалю відвідували їхні намети й місця розташування, роз’яснювали актуальні питання державного ринкового нагляду у виробничій сфері, доводили вимоги чинного законодавства з охорони праці стосовно виконання робіт з підвищеною небезпекою, порядку отримання відповідних дозволів, розповсюджували інформаційні матеріали, брошури й пам’ятки.

За словами інспекторів, цей щорічний захід є слушною нагодою охопити консультативною, інформаційно-роз’яснювальною роботою якомога більше не тільки виробників-підприємців, а і пересічних громадян, бо як свідчить практика надання консультацій під час бізнес-фесту, саме ця категорія громадян є найбільш зацікавленою у питаннях дотримання роботодавцем трудових прав, створення безпечних умов праці тощо.

Працівникам ТОВ «Основа-Буд-7» надано практичну допомогу з питань охорони праці

Фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області у рамках системної превентивної роботи провели інструкторсько-методичне заняття для робітників та інженерно-технічного персоналу ТОВ «Основа-Буд-7» на території одного з будмайданчиків підприємства на вулиці Кільцева міста Чернігова. Фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області у рамках системної превентивної роботи провели інструкторсько-методичне заняття для робітників та інженерно-технічного персоналу ТОВ «Основа-Буд-7» на території одного з будмайданчиків підприємства на вулиці Кільцева міста Чернігова.

Учасникам заняття були надані роз’яснення мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках відповідно до розділу 5 НПАОП 45.2-7.03-17 в частині складання плану охорони праці майданчику.

 

Під час заходу приділено увагу профілактиці виробничого травматизму під час виконання будівельних робіт, дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та промислової безпеки. Зокрема, учасникам доведені основні вимоги безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, вимоги щодо організації та проведення навчання з питань охорони праці тощо.

 

Також, на прикладі баштового крану КБ 403А державні інспектори Управління опрацювали з працівниками підприємства питання регулювання гальмівного механізму вантажопідіймального баштового крану згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання».

 

Також, на прикладі баштового крану КБ 403А державні інспектори Управління опрацювали з працівниками підприємства питання регулювання гальмівного механізму вантажопідіймального баштового крану згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання».



 

Наприкінці заходу інспектори Управління вкотре зауважили на необхідності посилення контролю за недопущенням порушень нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки під час будівельних робіт, на забезпеченні належного функціонування системи охорони праці на підприємстві.

Роз’яснення стосовно викривачів корупції

1 січня 2020 року набув чинності Закон «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції. 1 січня 2020 року набув чинності Закон «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції.

Хто такий викривач?

Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Крім того, відповідно до внесених до Кодексу України про адміністративні правопорушення змін викривач є свідком у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією (частина третя статті 272).

Разом з тим, згідно з внесеними до Кримінального процесуального кодексу України змінами викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування та є заявником (пункти 16-2 та 25 частини першої статті 3).

Коли виникають права та гарантії захисту викривача?

Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

На який термін набувається статус викривача?

Законом України «Про запобігання корупції» не визначено термін, на який фізична особа набуває статус викривача.

За яких умов повідомлення підлягає розгляду?

Повідомлення підлягає розгляду за сукупності наступних умов:

- містить інформацію про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»;

- якщо наведена у повідомленні інформація стосується конкретної особи;

- повідомлення містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Які існують канали для повідомлень?

- внутрішні канали повідомлення – способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу;

- зовнішні канали повідомлення – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки;

- регулярні канали повідомлення – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем НАЗК, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація.

Які заходи можуть бути вжиті викривачем для захисту?

Заходами захисту викривача та його близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» можуть бути:

1) за наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривача, його близьких осіб – звернення до правоохоронних органів;

2) при порушенні трудових прав викривача, його близьких осіб або загрозі їх порушення:

- інформування керівника або роботодавця про права та гарантії захисту викривача, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та необхідність їх дотримання;

- звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції;

- звернення до відповідного суду.

Які права має викривач?

- бути повідомленим про свої права та обов’язки;

- отримувати підтвердження прийняття та реєстрації повідомлення;

- на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;

- на конфіденційність;

- повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» анонімно;

- у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;

- на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;

- на винагороду у визначених законом випадках;

- на отримання психологічної допомоги;

- на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;

- на отримання інформації про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

Які гарантії захисту у разі загрози життю, здоров’ю та майну викривачів та близьких осіб?

За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Які гарантії захисту трудових прав викривача?

Викривачу(а) та його близьким особам у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» не може бути:

- відмовлено у прийнятті на роботу;

- звільнено чи примушено до звільнення;

- притягнуто до дисциплінарної відповідальності;

- піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу;

- відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту).

У разі відсторонення викривача від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік.

Викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв’язку з повідомленням підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі (посаді) розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач має право:

- користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;

- залучити адвоката самостійно та отримати відшкодування витрат на адвоката та на судовий збір у зв’язку із захистом прав особи як викривача;

на представництво Національним агентством його інтересів в суді.

Які умови отримання винагороди викривачем?

Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

В кожному випадку суд встановлює конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті, з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації.

У разі відсутності хоча б одного із критеріїв суд прийматиме рішення про відмову у виплаті винагороди.

Винагорода виплачується викривачу за рахунок Державного бюджету України органами державного казначейства.

Яка відповідальність за порушення прав викривача?

Адміністративна – за незаконне розголошення інформації про викривача, його близьких осіб чи інформації, що може ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, штраф від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік (частина друга статті 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

Кримінальна – за незаконне звільнення працівника з роботи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років (частина перша статті 172 Кримінального кодексу України).

Нові повноваження уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції у сфері захисту викривачів з 01 січня 2020 року:

- організація роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», отримання та організація розгляду повідомленої через такі канали інформації;

- співпраця з викривачами, забезпечення дотримання їхніх прав та гарантій захисту, передбачених законом;

- надання працівникам відповідного органу чи юридичної особи або особам, які проходять у них службу чи навчання, чи виконують певну роботу, методичної допомоги та консультацій щодо повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» та захисту викривачів, проведення внутрішніх навчань з цих питань.

Нові права уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції у сфері захисту викривачів з 01 січня 2020 року:

- витребувати від інших структурних підрозділів відповідного органу чи юридичної особи документи та робити чи отримувати їх копії;

- викликати та опитувати осіб, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені викривачем факти, у тому числі керівника, заступників керівника органу, установи, організації;

- звертатися до Національного агентства щодо порушених прав викривача, його близьких осіб;

- вносити подання керівнику відповідного органу чи юридичної особи про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за порушення Закону України «Про запобігання корупції»;

- виконувати інші визначені законом повноваження, спрямовані на всебічний розгляд повідомлень викривачів та захист їхніх прав та свобод.

                                                         За матеріалами Національного агентства з

                                                                                     питань запобігання корупції

Літня спека – період підвищеної уваги при виконанні газонебезпечних робіт

У літній період підвищення температури атмосферного повітря є фактором, що сприяє більш інтенсивному виділенню клоачних газів на об’єктах водопровідно-каналізаційного господарства. Це, у свою чергу, збільшує ризик отруєння ними працівників під час проведення газонебезпечних робіт, пов’язаних з оглядом, чищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, у тому числі роботи всередині ємностей (колекторів, тунелів, колодязів, приямків), тощо. У літній період підвищення температури атмосферного повітря є фактором, що сприяє більш інтенсивному виділенню клоачних газів на об’єктах водопровідно-каналізаційного господарства. Це, у свою чергу, збільшує ризик отруєння ними працівників під час проведення газонебезпечних робіт, пов’язаних з оглядом, чищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, у тому числі роботи всередині ємностей (колекторів, тунелів, колодязів, приямків), тощо.

З метою запобігання виникненню аварійних ситуацій під час експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства, Управління Держпраці у Чернігівській області нагадує про основні вимоги безпеки під час виконання газонебезпечних робіт, а саме:

 

- до роботи в колодязях систем водопостачання і водовідведення допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання й перевірку знань. Також має бути призначена відповідальна особа за підготовку об’єкта до проведення газонебезпечних робіт і відповідальна за безпосереднє проведення робіт;

 

- при направленні робітників на виконання робіт в колодязях, підземних комунікаціях відповідальні за проведення робіт керівники зобов’язані виписувати наряд-допуск із зазначенням небезпек і заходів захисту;

 

- при роботі в колодязях бригада повинна складатися не менше ніж з трьох осіб: один працює в колодязі, другий – на поверхні, третій спеціально спостерігає за роботою в колодязі і у разі потреби надає допомогу працюючому;

 

- перед спуском у колодязь необхідно переконатися у відсутності його загазованості, для чого використовують газоаналізатори (індикатори газу) або лампу ЛБВК відповідно до інструкцій заводу-виробника, а також у міцності скоб або сходів за допомогою жердини;

 

- лампу ЛБВК запалюють на поверхні, вдалині від відкритого колодязя. Забороняється запалювати лампу в колодязях. Незалежно від результатів перевірки робітнику забороняється спускатися в колодязь і працювати в ньому без запобіжного пояса і палаючої лампи ЛБВК;

 

- при роботах в колодязях та інших підземних комунікаціях, де можуть скупчуватися вибухонебезпечні гази, дозволяється користуватися для освітлення акумуляторними ліхтарями напругою не вище 12 В. Палити і користуватися відкритим вогнем в цих місцях забороняється.

 

Бригада, що виконує роботи в колодязях, повинна мати наступні запобіжні та захисні пристосування: індивідуальні запобіжні пояси на кожного члена бригади з лямками і мотузками, які пройшли попередні випробування (довжина мотузки повинна бути не менше ніж на 2 м більше глибини колодязя); мотузку з карабіном; сигнальний жилет, захисну каску; шланговий протигаз зі шлангом довжиною на 2 м більше глибини колодязя, але загальною довжиною не більше 12 м (категорично забороняється замінювати ізолюючий протигаз фільтруючим); дві лампи ЛБВК; акумуляторний ліхтар напругою не вище 12 В (категорично забороняється замінювати акумуляторний ліхтар джерелом світла з відкритим вогнем); ручний або механічний вентилятор; огороджувальні переносні знаки встановленого зразку; гаки та ломи для відкривання кришок колодязів; жердина або складна лінійка для перевірки міцності скоб.

 

Крім того, на підприємстві має бути розроблена Інструкція з охорони праці щодо організації та безпечного проведення газонебезпечних робіт. Вимоги безпеки повинні бути не нижчі від вимог, викладених у Типовій інструкції з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт і Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених місць. В інструкції необхідно визначити систему контролю під час проведення газонебезпечних робіт та форму участі в них служби охорони праці.

 

Недотримання вимог основних нормативних документів, що регулюють питання проведення газонебезпечних робіт (НПАОП 41.0-1.01-79 «Правила техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць» і НПАОП 0.00-5.11-85 «Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт»), призводить до виникнення аварійних ситуацій, втраті людського здоров’я та життя.

Проведено Координаційну нараду Управління Держпраці у Чернігівській області

В Управлінні Держпраці у Чернігівській області під головуванням начальника Управління Миколи Глущенка проведено Координаційну нараду щодо організації роботи Комісії по перевірці знань з питань охорони праці. В Управлінні Держпраці у Чернігівській області під головуванням начальника Управління Миколи Глущенка проведено Координаційну нараду щодо організації роботи Комісії по перевірці знань з питань охорони праці.

До участі у заході були запрошені керівники ДП «Чернігівський експертно-технічний центр Держпраці», ПП «Чернігівський центр охорони праці», ДП «Учбово-курсовий комбінат корпорації «Укрбуд», ТОВ «Український технічний контроль», ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат», підприємства «Навчально-методичний центр» Федерації профспілкових організацій Чернігівської області, ТОВ «Експертно-сервісний центр Прилуки», Центру «Охорона праці».

У рамках порядку денного наради учасники опрацювали питання складу Комісії по перевірці знань з питань охорони праці Управління Держпраці у Чернігівській області, розглянули порядок оформлення, підписання, здачі та збереження протоколів засідання Комісії, вимоги до листів-заявок. Обговорили терміни надання щомісячної інформації щодо навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб, а також механізм подання запиту на створення комісії за участю Держпраці.

 

Засідання проводилося із дотриманням протиепідеміологічних карантинних заходів.

 

За підсумками Координаційної наради прийнято низку рішень, зокрема, щодо складу Комісії з перевірки знань з питань охорони праці, оформлення та надання Управлінню відповідної документації (запитів на створення комісії за участю Держпраці, листів-заявок, протоколів, інформації щодо навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб), а також порядку проведення перевірок знань у рамках діючих карантинних обмежень.

Роз’яснення щодо здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці

Управління Держпраці у Чернігівській області звертає увагу роботодавців на те, що одним із заходів соціального захисту працівників є своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці, за результатами якої встановлюються пільги та компенсації за роботу із шкідливими та важкими умовами праці. Управління Держпраці у Чернігівській області звертає увагу роботодавців на те, що одним із заходів соціального захисту працівників є своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці, за результатами якої встановлюються пільги та компенсації за роботу із шкідливими та важкими умовами праці.

Основними нормативно-правовими актами, якими слід керуватись при проведенні атестації робочих місць, є Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі – Порядок) та Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджені постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

 

Відповідно до пункту 1 Порядку атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

 

Згідно з пунктом 4 Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа.

 

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

 

Пунктом 11 Порядку передбачено, що контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на Державну службу України з питань праці.

 

Консультаційну та методичну допомогу щодо здійснення аналізу стану дотримання законодавства про працю в частині проведення атестації робочих місць за умовами праці можна отримати у відділі з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Чернігівській області за адресою: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. П’ятницька, буд. 39 (7-й поверх, каб. 700 та 701), тел. 0688226005.

 

Додатково повідомляємо, що за результатами аналізу стану дотримання законодавства про працю штрафні санкції до суб’єктів господарювання не застосовуються.

 

Орієнтовний перелік документів, які необхідні для проведення аналізу стану дотримання законодавства про працю в частині проведення атестації робочих місць за умовами праці та надання рекомендацій щодо його застосування:

 

- лист на ім’я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області на фірмовому бланку підприємства (установи, організації) за підписом керівника підприємства (завірений печаткою) щодо проведення аналізу стану дотримання законодавства про працю в частині проведення атестації робочих місць за умовами праці;

- наказ керівника про проведення атестації робочих місць за умовами праці;

- штатний розпис підприємства (установи, організації);

- протоколи засідань атестаційної комісії;

- перелік робочих місць, що підлягають атестації;

- фотографії робочого дня на робочі місця, які атестуються;

- розрахунки доплат за шкідливі умови праці та днів додаткової відпустки за шкідливі умови праці на кожне робоче місце, яке атестується;

- договір, укладений з лабораторією на проведення лабораторно-інструментальних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- протоколи санітарно-гігієнічних досліджень шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, які атестуються;

- карти умов праці на всі робочі місця, що атестуються;

- наказ керівника про результати атестації робочих місць за умовами праці з усіма додатками;

- наказ керівника про результати попередньої (якщо проводилася) атестації робочих місць за умовами праці з усіма додатками;

- витяги з наказу про результати атестації, які додані до трудових книжок працівників, яким підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- план заходів щодо покращення умов праці та оздоровлення працівників.

Медикам Чернігівщини роз’яснено порядок розслідування профзахворювань на COVID-19

Фахівці відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Чернігівській області провели на базі Чернігівської обласної лікарні семінар-нараду за участю представників Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, обласного та міського профпатологів. Фахівці відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Чернігівській області провели на базі Чернігівської обласної лікарні семінар-нараду за участю представників Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, обласного та міського профпатологів.

Посадовці надали учасниками роз’яснення стосовно порядку розслідування гострих професійних захворювань на COVID-19, спричинених коронавірусом SARS-CoV-2, обговорили алгоритм оформлення та подання відповідної документації згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 337 від 17.04.2019.

Крім того, представники Управління нагадали про заходи, що мають бути вжиті для зменшення ризику інфікування, розповіли про шляхи передачі вірусу, групи ризику, симптоми, притаманні захворюванню, а також опрацювали з учасниками порядок дій при підозрі на ураження коронавірусом Сovid-19.

Допомога по частковому безробіттю під час карантину у період відпустки без збереження зарплати

Внесено зміни до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину Внесено зміни до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину

Постановою від 15.07.2020 № 600 Уряд вніс зміни до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (далі – Порядок № 306) (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 16.07.2020 № 135).

 

Враховуючи зазначене, зміни набули чинності з 16 липня поточного року.

Допомогу отримають на період карантину та протягом 30 календарних днів після завершення карантину, застраховані особи у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності, а також:

- працівники, які отримують оплату часу простою відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції);

- працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 та статті 26 Закону України «Про відпустки» (крім осіб, які отримують пенсію);

- фізичні особи-підприємці, які є застрахованими особами (крім осіб, які отримують пенсію) та не отримують допомогу по частковому безробіттю на період карантину як працівник.

 

Нагадуємо! Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам-підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину та у разі сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Розмір допомоги по частковому безробіттю. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду зайнятості і не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Строк виплати допомоги по частковому безробіттю. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.

Строк звернення за одержанням коштів. Роботодавець або фізична особа-підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Порядок надання допомоги по частковому безробіттю. Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець або фізична особа-підприємець, яка є застрахованою особою подає такі документи:

- роботодавець – заяву в довільній формі, в якій зазначається, зокрема, інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, разом із засвідченими роботодавцем копіями підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, передбачених цим пунктом;

фізична особа-підприємець, яка є застрахованою особою, – заяву у довільній формі;

- засвідчену роботодавцем/фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

- роботодавець – відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно із статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», за формою згідно з додатком 1;

- фізична особа-підприємець, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину, – відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2. У разі подання відомостей щодо себе та щодо найманих працівників фізична особа-підприємець, яка є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2;

- довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану роботодавцем або фізичною особою-підприємцем, яка є застрахованою особою, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України або ДПС, крім фізичних осіб-підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

У разі, коли суб’єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб’єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідного суб’єкта підприємництва в цілях застосування цього Порядку визначається за річним доходом від провадження будь-якої діяльності на звітний рік.

Показник річного доходу суб’єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб’єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб’єкта підприємництва, що подає річну звітність).

Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається такий показник, або іншої передбаченої законодавством звітності, в якій наявні відповідні відомості.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається центрами зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою-підприємцем, яка є застрахованою особою, документів за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Перерахування коштів на поточний рахунок фізичній особі-підприємцю, яка є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється центром зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 4, а фізичною особою-підприємцем, яка є застрахованою особою, – за формою згідно з додатком 5.

Міністерство цифрової інформації запустило онлайн-платформу з цифрової грамотності

Міністерство цифрової трансформації запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта», цілі якої: «Українець, який хоче мати цифрові навички, може їх вільно набути». Міністерство цифрової трансформації запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта», цілі якої: «Українець, який хоче мати цифрові навички, може їх вільно набути».

На онлайн-платформі кожен громадянин може безкоштовно опанувати цифрові навички за новим сучасним форматом – освітні серіали.

 

Наразі, на онлайн-платформі доступний новий онлайн-курс «Кіберняні». З цього курсу можна дізнатися, як мінімізувати ризики втрати приватної, чутливої інформації. Як попередити кібератаку та кібершахрайство та як швидко відновитися після них, у випадку, якщо вони все ж таки сталися.

 

https://osvita.diia.gov.ua/courses/cybernann

 

                                                                                         За матеріалами

                                                                                        Державної служби України

                                                                                        з питань праці

Роботи з благоустрою території: підвищена увага під час експлуатації мотокос

З настанням літнього періоду і проведенням робіт з прибирання та благоустрою територій населених пунктів Управління Держпраці у Чернігівській області звертає увагу керівників та працівників підприємств на необхідність дотримання правил охорони праці під час експлуатації ручного бензо- та електроінструменту, призначеного для скошування трави, у зв’язку з ризиками травмування працівників. З настанням літнього періоду і проведенням робіт з прибирання та благоустрою територій населених пунктів Управління Держпраці у Чернігівській області звертає увагу керівників та працівників підприємств на необхідність дотримання правил охорони праці під час експлуатації ручного бензо- та електроінструменту, призначеного для скошування трави, у зв’язку з ризиками травмування працівників.

Так, 02 червня 2020 року прибиральник території благоустрою Новгород-Сіверської міської ради отримав травматичну ампутацію чотирьох пальців кісті правої руки внаслідок порушення вимог безпеки під час експлуатації мотокоси Oleo Mac. Одною з причин травмування стало виконання очищення коси від скошеної трави під час її роботи (обертання ножів).

 

Відповідно до інструкцій заводів-виробників та вимог безпеки, оператору або будь-яким іншим особам забороняється здійснювати спроби прибирати зрізані матеріали під час роботи двигуна або обертання ріжучої насадки, так як це може привести до травмування. Перед тим, як видалити траву або інші матеріали, що намоталися на вал ножа, слід виключити двигун і дочекатися зупинки ножа.

 

Одночасно, відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

Увага! Застосування хімічних засобів захисту рослин під час сільськогосподарських робіт

Весняно-польові роботи є одним з найвідповідальніших етапів сільськогосподарського виробництва, адже від їх своєчасного та відповідального виконання із застосуванням сучасних засобів обробітку ґрунту, внесення мінеральних та органічних добрив, виконання посівних робіт, робіт з захисту рослин залежать результати майбутнього урожаю. Весняно-польові роботи 2020 року ускладнюються виконанням в умовах загальнодержавного карантину через пандемію коронавірусної інфекції. Весняно-польові роботи є одним з найвідповідальніших етапів сільськогосподарського виробництва, адже від їх своєчасного та відповідального виконання із застосуванням сучасних засобів обробітку ґрунту, внесення мінеральних та органічних добрив, виконання посівних робіт, робіт з захисту рослин залежать результати майбутнього урожаю. Весняно-польові роботи 2020 року ускладнюються виконанням в умовах загальнодержавного карантину через пандемію коронавірусної інфекції.

У сучасному сільськогосподарському виробництві застосовується широкий спектр хімічних засобів захисту рослин від шкідників та бур’янів, до яких відносяться пестициди, гербіциди, а для підживлення рослин – мінеральні добрива.

 

Хімічні речовини по ступеню можливої дії на організм людини розділяються на наступні класи небезпеки: 1 клас – надзвичайно небезпечна речовина; 2 клас – високонебезпечна; 3 клас – помірно небезпечна; 4 клас – малонебезпечна. На даний час набуло поширення застосування обезводненого аміаку, який по ступеню можливої дії на організм людини відповідно з ГОСТ 12.1.007-76 відноситься до 4 класу небезпеки. Тож, керівникам і спеціалістам підприємств потрібно організувати роботу згідно з Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.02-18).

 

Вимоги безпеки під час використання пестицидів та мінеральних добрив

 

Транспортування, зберігання та застосування пестицидів потрібно здійснювати з дотриманням вимог Закону України «Про пестициди і агрохімікати» та інших нормативно-правових актів у частині безпечного здійснення робіт із транспортування, зберігання та застосування пестицидів. Не дозволяється у темний час доби здійснювати роботи, пов’язані з транспортуванням аміаковмісних мінеральних добрив, приготуванням розчинів, змішуванням їх та внесенням у ґрунт. Не дозволяється транспортувати разом різні види пестицидів, хімічна взаємодія яких у разі порушення герметичності упаковки може спричинити займання. Не дозволяється перевозити пестициди та протруєне насіння разом із біологічними засобами захисту рослин, харчовими і кормовими продуктами та іншими вантажами, а також із людьми. Не дозволяється використовувати для зберігання продуктів, фуражу, води тощо тару від мінеральних добрив, навіть після її знешкодження (знезаражування). Тара з-під мінеральних добрив утилізується згідно з вимогами природоохоронного законодавства. У машинах, які застосовуються для роботи з пестицидами, усі з’єднання магістралей переміщення пестицидів (фланці, затички, штуцери, ніпелі, люки тощо) повинні мати ущільнювальні прокладки.

 

До роботи з пестицидами і мінеральними добривами допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж з охорони праці на робочому місці, які не мають медичних протипоказань і пройшли медичні огляди. Не допускаються особи молодше 18 років, вагітні жінки та жінки, які годують грудьми. Роботодавці зобов’язані надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору. Тривалість роботи з пестицидами 1 і 2 класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими – 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов’язаних із застосуванням пестицидів).

 

Особливу обережність слід дотримувати при роботі з водним та обезводненим аміаком. Не допускається робота при несправних робочих органах агрегату, підтіканні рідини. В аварійній ситуації тракторист повинен негайно покинути кабіну і відійти на безпечну відстань. Кузова, баки, ємності, робочі органи машин по внесенню добрив і транспортні засоби після закінчення роботи необхідно ретельно очищати і промивати водою, а після роботи з пестицидами наноситься знешкоджуюча (детоксикаційна) речовина (10 % розчин ДІАС або 25 % розчин хлорного вапна), витримується 40-50 хвилин, після чого промивається водою.

 

Перед початком робіт з обробки сільгоспугідь вся техніка, яка використовується перевіряється відповідальними працівниками та виконавцями робіт на справність, регулюється розташування робочих органів, норми витрати рідини випробуються на воді. На корпус машин наносяться написи, що вказують на необхідність застосовувати при роботі засоби індивідуального захисту. Машини повинні бути обладнані бачком з водою не менше 5 л для миття рук. При роботі з використанням вентиляторних і штангових тракторних обприскувачів швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/с з максимально можливим рухом агрегату проти вітру і на відстані не менше 300 м від населених пунктів, джерел водопостачання, місць відпочинку населення і ділянок проведення ручних робіт по догляду за культурами. Заправку обприскувачів виконують закритим способом по герметичним шлангам. Кабіни тракторів при заправці та внесенні пестицидів повинні бути повністю закриті. На ділянках, оброблених пестицидами, роботи поновлюють тільки після закінчення визначених термінів, встановлених в залежності від фізико-хімічних властивостей використаних пестицидів (від 1 до 60 діб). Після роботи з пестицидами і мінеральними добривами слід перевдягатись та прийняти душ. Використаний спецодяг пруть централізовано в спеціальних пральнях.

 

Управління Держпраці у Чернігівській області наголошує, що необхідною умовою успішного проведення комплексу сільськогосподарських робіт та збереження людського потенціалу є створення роботодавцями та відповідальними керівниками робіт безпечних умов праці, суворе дотримання працівниками трудової та виробничої дисципліни, правил охорони праці, пожежної безпеки.

 

З метою попередження виникнення нещасних випадків, гострих професійних отруєнь, професійних захворювань, забезпечення безперебійної роботи підприємств в агропромисловому секторі під час проведення весняно-польових робіт, керівникам сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, слід звернути увагу на важливість:

- недопущення скупчення працівників у великі групи;

- виконання працівниками санітарно-гігієнічних заходів;

- проведення навчання та перевірки знань з охорони праці працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки;

- проведення передрейсових медичних оглядів трактористів та водіїв;

- забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також антисептиками;

- дотримання вимог безпеки під час використання мінеральних добрив, пестицидів та агрохімікатів;

- забезпечення експлуатації винятково тих тракторів, які обладнанні електростартерним запуском двигуна з кабіни;

- недопущення експлуатації сільськогосподарської техніки без захисних огороджень небезпечних зон, а також без попереджувальних знаків та застережних написів про застосування засобів індивідуального захисту на посівних машинах та машинах для

- дотримання вимог безпеки під час виконання робіт у зоні ліній електропередач;

- забезпечення дотримання працівниками вимог Правил дорожнього руху під час переміщення техніки дорогами загального користування, а також під час виконання робіт у полі.

Про затвердження технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище

Управління Держпраці у Чернігівській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 N 1186 затверджено Технічний регламент шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, який набирає чинності через 1 рік з дня опублікування, а саме, з 11 березня 2021 року. Управління Держпраці у Чернігівській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 N 1186 затверджено Технічний регламент шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, який набирає чинності через 1 рік з дня опублікування, а саме, з 11 березня 2021 року.

Технічним регламентом встановлюються вимоги до шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, з метою захисту здоров’я людей, охорони довкілля та обігу такого обладнання на ринку України.

 

Дія Технічного регламенту поширюється на обладнання, що використовується ззовні приміщень, яке зазначено у пункті 15 та пункті 17 цього регламенту, а визначення видів обладнання наведено в додатку 1:

- ущільнювальні машини;

- компресори (< 350 кВт);

- ручні бетоноломи та вибійні молотки;

- будівельні лебідки (з двигуном внутрішнього згорання);

- бульдозери (< 500 кВт);

- самоскиди (< 500 кВт);

- екскаватори гідравлічні або канатні (< 500 кВт);

- екскаватори-навантажувачі (< 500 кВт);

- автогрейдери (< 500 кВт);

- гідравлічні блоки живлення;

- ущільнювальні машини (компактори) для полігонів твердих побутових відходів типу навантажувач з ковшем (< 500 кВт);

- газонокосарки (крім сільськогосподарського та лісового обладнання і багатофункціональних засобів, основний моторизований компонент яких має встановлену потужність > 20 кВт);

- машини для підстригання газонів/машини для вирівнювання країв газонів;

- автонавантажувачі з двигуном внутрішнього згорання з противагою, навантажувачі (< 500 кВт);

- самохідні крани;

- мотокультиватори (< 3 кВт);

- асфальтоукладальники (крім асфальтоукладальників, оснащених розрівнювальним брусом з високим ступенем ущільнення);

- електричні генератори (< 400 кВт);

- баштові крани;

- зварювальні генератори;

- підйомні платформи з двигуном внутрішнього згорання;

- кущорізи;

- будівельні підіймачі для вантажів (з електричним двигуном);

- будівельні стрічко-відрізні верстати;

- будівельні дискові відрізні верстати;

- ланцюгові пили переносні;

- комбіновані машини для промиванн під високим тиском та машини для всмоктування;

- ущільнювальні машини (тільки трамбувачі вибухової дії);

- бетонозмішувачі або розчино змішувачі;

- будівельні лебідки (з електричним двигуном);

- конвеєрне та розприскувальне обладнання для бетону та розчину;

- стрічкові конвеєри;

- охолоджувальне обладнання на транспортних засобах;

- обладнання для буріння;

- обладнання для завантаження та розвантаження бункерів або цистерн на вантажних автомобілях;

- контейнери для переробки скла;

- машини для підстригання трави (мотокоси)/машини для вирівнювання бордюрів;

- машини для обрізання живоплоту;

- машини для промивання під високим тиском;

- гідравлічні машини високого тиску;

- гідравлічні молоти;

- швонарізувачі;

- повітродуви (вентилятори) для прибирання (опалого) листя;

- всмоктувачі (пилососи) для прибирання (опалого) листя;

- автонавантажувачі з двигуном внутрішнього згорання з противагою;

- мобільні контейнери для відходів;

- асфальтоукладальники (оснащені розрівнювальним брусом з високим ступенем ущільнення);

- обладнання для забивання паль;

- трубоукладачі;

- гусеничні машини для роботи на снігу;

- електричні генератори (≥ 400 кВ);

- підмітально-прибиральні машини;

- сміттєвози;

- машини дорожні фрезерні;

- скарифікатори;

- шредери/подрібнювачі;

- снігоприбиральні машини з роторними робочими органами (самохідні, без пристосувань);

- машини для всмоктування;

- траншеєкопачі;

- авто бетонозмішувачі;

- водяні помпові агрегати (не для використання під водою).

 

Дія Технічного регламенту поширюється тільки на обладнання, що вводиться в обіг або експлуатацію як суцільний об’єкт, придатний для використання за призначенням. Додаткові пристрої, що не потребують підключення до елементів живлення та окремо вводяться в обіг або експлуатацію, не є об’єктом цього Технічного регламенту, крім ручних бетоноломів та відбійних молотків, а також гідравлічних молотів.

 

Дія Технічного регламенту не поширюється на:

- обладнання, основним призначенням якого є перевезення вантажів та людей автомобільними, залізничними, водними, повітряними шляхами;

- обладнання, що спеціально спроектоване та створене для військових цілей, для охорони громадського порядку, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, а також швидкої та невідкладної медичної допомоги.

 

Установлено, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію обладнання, що було введено в обіг до дня набрання чинності вищезазначеною постановою, не може бути заборонено чи обмежено з причин невідповідності такого обладнання всім або окремим вимогам затвердженого Технічного регламенту.

Також, вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд». Сфера відповідальності Держпраці, як органу державного ринкового нагляду, доповнюється новим видом продукції «Обладнання, що використовується ззовні приміщень» вимоги до якого встановлюються зазначеним технічним регламентом.

Аналіз стану умов праці на підприємствах Чернігівської області

Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, основна мета якої полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками з метою реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, основна мета якої полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками з метою реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування відповідних списків та переліків, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, на скорочену тривалість робочого тижня, на встановлення  підвищеної оплата праці, та застосування інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.

 

За останніми статистичними спостереженнями станом на 01.01.2020 в області 11118 осіб (18,4 % до облікової кількості штатних працівників) працювали в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

 

Найбільш поширеними шкідливими факторами виробничої діяльності є:

- напруженість праці, яка наявна на робочих місцях 49,7 % зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці;

- виробничий шум, ультразвук, вібрація – 47,2 %;

- мікроклімат – 42,7 %;

- важкість праці – 37,2 %;

- хімічні фактори – 31,5 %.

 

Відповідно до чинного законодавства України працівникам, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, надаються пільги та компенсації у вигляді додаткових відпусток, скороченого робочого тижня, доплат, безкоштовного лікувально-профілактичного харчування, видачі молока або інших рівноцінних продуктів харчування, права на пенсію на пільгових умовах.

 

Хоча б одним із видів пільг або компенсацією за роботу в несприятливих умовах праці користуються 12205 працівників області. Найбільш поширеними видами пільг за роботу в несприятливих умовах праці є доплати за умови праці, які встановлені 8036 особам (13,3 % персоналу обстежених підприємств), додаткові відпустки за роботу зі шкідливими умовами праці – 6757 осіб (11,2 %) та додаткові відпустки за особливий характер праці – 3240 осіб (5,4%).

 

У профілактичних цілях 3033 особи (24,9 %) отримували безкоштовно молоко або інші рівноцінні продукти харчування та 12 осіб – лікувально-профілактичне харчування.

 

Управління Держпраці у Чернігівській області вкотре наголошує, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно з чинним законодавством України всі пільги і компенсації, в тому числі і пільгове пенсійне забезпечення працівникам за роботу у шкідливих і важких умовах праці, надаються тільки за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

 

Саме з метою своєчасного та якісного проведення атестацій робочих місць за умовами праці, фахівцями Управління Держпраці у Чернігівській області постійно проводяться відповідні превентивні заходи у вигляді семінарів-навчань, зустрічей з колективами суб’єктів господарювання, надається методична допомога атестаційним комісіям підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, щодо порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

У Чернігівській облдержадміністрації обговорили стан заборгованості із виплати зарплати

У приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації під головуванням заступника голови обласної державної адміністрації Наталії Романової відбулося спільне засідання тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення) У приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації під головуванням заступника голови обласної державної адміністрації Наталії Романової відбулося спільне засідання тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення)

У приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації під головуванням заступника голови обласної державної адміністрації Наталії Романової відбулося спільне засідання тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і обласної робочої групи з питань легалізації заробітної плати і зайнятості населення, у якому взяла участь заступник начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Ірина Хоменко.

 

Також до участі у заході були запрошені представники структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації і територіальних представництв центральних органів державної виконавчої влади.

 

Цього разу члени тимчасової комісії і робочої групи розглядали стан виконання протокольного рішення Комісії від 21.04.2020, опрацювали коригування графіків, загальну ситуацію та вжиті заходи погашення боргів із виплати заробітної плати на підприємствах області.

 

Не менш важливим у порядку денному був розгляд питання проведеної інформаційно-роз’яснювальної роботи із суб’єктами господарювання стосовно неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

 

За підсумками засідання були прийняті відповідні рішення, зокрема, стосовно підвищення ефективності роботи з погашення заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах, посилення контролю за повнотою і своєчасністю оплати праці працівникам, визначені додаткові заходи впливу з метою прискорення ліквідації заборгованості із заробітної плати.

У Чернігівській ОДА обговорили актуальні питання ринку пасажирських перевезень

Начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Вікторія Луцишина взяла участь у засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань функціонування ринку автомобільних пасажирських перевезень, яке відбулося 20 травня у приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації. Начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Вікторія Луцишина взяла участь у засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань функціонування ринку автомобільних пасажирських перевезень, яке відбулося 20 травня у приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації.

До складу робочої групи увійшли керівники Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Управління патрульної поліції в Чернігівській області, обласного відділення Всеукраїнської спілки автомобільних перевізників, структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, представники громадськості.

 

Під час засідання йшлося про оптимізацію міжвідомчої взаємодії та ефективні напрямки боротьби з нелегальними перевізниками. За підсумками обговорення були визначені пріоритетні напрямки роботи на найближчий період часу та прийнято низку відповідних рішень.

Чернігівщина долучається до відзначення Всесвітнього Дня вишиванки

Щороку в Україні з метою збереження українських цінностей та їхньої популяризації серед молоді та населення держави у третій четвер травня відзначається Всесвітній День вишиванки. Щороку в Україні з метою збереження українських цінностей та їхньої популяризації серед молоді та населення держави у третій четвер травня відзначається Всесвітній День вишиванки.

Відзначати Всесвітній день вишиванки вперше було запропоновано у 2006 році студентами Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та викладачів факультету, а вже упродовж наступних років свято набуло Всеукраїнського рівня. Згодом до нього почали долучатися українські діаспори у всьому світі.

Колектив Управління Держпраці у Чернігівській області, дотримуючись карантинних заходів, також долучився до відзначення свята. Цього дня посадовці вдягнули свої кращі вишиванки, перетворивши звичайний робочий день на свято української єдності, національного духу, пам’яті свого родводу, духовних надбань й мудрості поколінь.

 

Вишиванка для українця не лише одяг, не лише вбрання, яке вдягається у найважливіші дні життя або на свята. Це справжня національна святиня, яка символізує духовне багатство, народну мудрість і знання, традиційний зв’язок поколінь. Це символ приналежності до свого роду, національна ознака, один із символів, за яким вирізняється українець у багатомірному, мультикультурному світі.

 

Колектив Управління Держпраці у Чернігівській області вітає всіх українців із цим весняним святом і бажає всім здоров’я, миру й позитивного настрою!

 

Шануймо наші національні святині, історію і культуру своєї землі!

Відбувся всеукраїнський вебінар для фахівці управлінь Держпраці

Майже 1000 інспекторів праці з усієї України 20 травня взяли участь у вебінарі «COVID-19 пандемія: як заходи з безпеки і здоров’я на робочому місці можуть пом’якшити наслідки», який організовано Проєктом ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні». Майже 1000 інспекторів праці з усієї України 20 травня взяли участь у вебінарі «COVID-19 пандемія: як заходи з безпеки і здоров’я на робочому місці можуть пом’якшити наслідки», який організовано Проєктом ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні».

На початку вебінару з вітальним словом виступив Голова Держпраці Ігор Дегнера. Очільник Служби подякував організаторам та підкреслив важливість заходу, особливо в період карантинних обмежень.

 

Спікерами вебінару були менеджер Проєкту ЄС-МОП Антоніу Сантуш, начальник відділу з питань гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці Держпраці Людмила Харчук, начальник управління інспекційної діяльності Держпраці Олег Гнатюк, заступник директора департаменту з питань праці Держпраці Олена Коновалова. Модератором заходу виступила Софія Литвин, національний координатор Проєкту ЄС-МОП.

 

Учасники вебінару детально ознайомилися з впровадженням системи управління ризиками, що дозволить зменшити негативний вплив COVID-19. Обговорили основні застосовані стандарти ЄС та міжнародні трудові норми і керівні принципи.

 

Також висвітлено питання обов’язків роботодавців, прав і обов’язків працівників, роль інспекторів праці. Розглянуто приклади конкретних превентивних та захисних заходів для зниження ризику інфікування коронавірусом на роботі.

 

Підбиваючи підсумки вебінару, очільник Держпраці наголосив, що нині перед Службою, в контексті COVID-19, стоїть багато викликів, проте перші кроки вже зроблено. Проведено навчання близько 1500 інспекторів, попереду уніфікація критеріїв ризику для планування діяльності Служби. Ігор Дегнера закликав колег рухатися вперед, шукати не перешкоди, а можливості для реалізації поставлених завдань.

 

 

За матеріалами Державної служби України з питань праці

http://dsp.gov.ua/maizhe-1000-inspektoriv-pratsi-poinformovano-pro-zakhody-bezpeky-na-robochomu-mistsi-iaki-dopomahaiut-vriatuvaty-zhyttia/

Управлінням підведено підсумки роботи з розгляду звернень громадян за 4 місяці 2020 року

За 4 місяці 2020 року до Управління надійшло 215 звернень громадян, у тому числі, 51 звернення надійшло поштою, 46 – на особистому прийомі, 76 звернень – через Державну установу «Урядовий контактний центр», 42 – через органи влади. За 4 місяці 2020 року до Управління надійшло 215 звернень громадян, у тому числі, 51 звернення надійшло поштою, 46 – на особистому прийомі, 76 звернень – через Державну установу «Урядовий контактний центр», 42 – через органи влади.

Вирішено по суті 117 звернень громадян, у тому числі, надано 23 роз’яснення.

 

Відповідно до статей 5, 8 Закону України «Про звернення громадян» відмовлено у задоволенні 19 заявникам (8,8% від загальної кількості звернень).

 

Пріоритетними продовжують залишатися питання:

- охорони праці та промислової безпеки, оплати праці (невиплати заробітної плати, невиплати розрахункових коштів при звільненні, індексації заробітної плати та інші) – 105 звернень (49 % від загальної кількості), у тому числі, 2 звернення з питань виплати  мінімальної заробітної плати;

- трудових відносин (неоформлення трудових відносин, правомірність звільнення тощо) – 65 звернень (30 % від загальної кількості).

 

У звітному періоді до Управління надійшло 5 запитів на публічну інформацію.

 

Враховуючи те, що рівень роботи із зверненнями громадян є важливим чинником довіри громадян до органів виконавчої влади, мешканцям області надаються необхідні консультації при оформленні заяв, проводиться роз’яснювальна робота.

 

Управління приділяє значну увагу вдосконаленню організації роботи з розгляду звернень громадян та вжиттю заходів щодо позитивного та якісного вирішення проблемних питань. Зокрема керівництво Управління проводило особистий прийом громадян згідно з графіком, на якому прийнято 70 осіб.

 

Управління Держпраці у Чернігівській області нагадує!

 

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позаплановий захід за зверненням фізичної особи здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

 

На підставі зазначеного, звернення направляється до Державної служби України з питань праці для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

 

Одночасно повідомляємо, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 17.03.2020 № 3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», введено обмеження стосовно проведення контрольних заходів державного нагляду (контролю).

 

Відповідний захід державного контролю буде здійснюватися після закінчення карантину та отримання погодження на його проведення.

Роз’яснення окремих вимог безпеки під час ремонту дорожнього покриття

З початком теплого періоду року на дорогах України, навіть під час періоду карантину, триває проведення ремонтних робіт. Однак, завжди слід пам’ятати, що небезпеку для життя і здоров’я, як самих робітників, так і оточуючих, становлять не тільки небезпечні віруси, а у першу чергу – небезпечні технологічні процеси та обладнання, яких у дорожньому будівництві застосовується чимало. З початком теплого періоду року на дорогах України, навіть під час періоду карантину, триває проведення ремонтних робіт. Однак, завжди слід пам’ятати, що небезпеку для життя і здоров’я, як самих робітників, так і оточуючих, становлять не тільки небезпечні віруси, а у першу чергу – небезпечні технологічні процеси та обладнання, яких у дорожньому будівництві застосовується чимало.

Водночас не завжди працівники відповідних дорожньо-будівельних підприємств і організацій належним чином дотримуються вимог безпеки під час виконання робіт.

 

У зв’язку з цим, Управління Держпраці у Чернігівській області у рамках роз’яснювальної та превентивної роботи нагадує про необхідність неухильного додержання вимог відповідних нормативно-правових актів та керівних документів.

 

Найголовнішим спеціалізованим нормативно-правовим актом з охорони праці, який регулює питання безпеки під час будівництва, реконструкції та ремонту дорожнього полотна, є Правила охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2009 № 216 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.2010 за №218/17513 (НПАОП 63.21-1.01-09).

 

Також при організації та облаштуванні міць ведення робіт слід дотримуватися вимог Правил дорожнього руху, ДСТУ 4100:2014 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови» та СОУ 45.2-00018112-006:2006 (Стандарт Укравтодору. Безпека дорожнього руху. Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг).

 

Зокрема, слід пам’ятати, що згідно з вимогами НПАОП 63.21-1.01-09 забороняється до встановлення огороджень завозити на ділянку виконання ремонтно-будівельних робіт устаткування, матеріали та здійснювати там їх складування. Складувати інструмент можна лише в огородженому місці на узбіччі проїжджої частини, при цьому розміщувати його необхідно паралельно напрямку руху транспорту. Під час влаштування дорожнього покриття працівники повинні перебувати з навітряної сторони від машин, що працюють. Під час виконання дорожніх робіт у межах смуги дороги, по якій не припиняється рух, працівники зобов’язані одягати жилети яскраво-помаранчевого кольору.

 

Під час укладки асфальтобітумної суміші необхідно також дотримуватися наступних вимог безпеки:

- подавати автомобіль-самоскид на розвантаження тільки по сигналу машиніста асфальтоукладача;

- перед початком руху автомобіля заднім ходом водій зобов’язаний подати звуковий сигнал;

- під час розвантаження суміші з автомобіля в бункер працівники повинні перебувати не ближче ніж 1 м;

- для відкривання заднього борту автомобіля-самоскида під час розвантаження асфальтобетонної суміші в бункер асфальтоукладача необхідно застосовувати спеціальний металевий гачок;

- для очищення кузова автомобіля-самоскида від залишків асфальтобетонної суміші необхідно застосовувати спеціальні скребки або лопати з ручкою довжиною не менше ніж 2 м, при цьому працівник повинен стояти на землі.

 

Під час роботи асфальтоукладачів і котків не дозволяється:

- перебувати стороннім особам у зоні їх роботи;

- регулювати роботу ущільнюючих механізмів;

- залишати асфальтоукладачі і котки без нагляду з двигуном, що працює;

- ремонтувати шнеки, живильники та інші механізми.

 

Під час руху асфальтоукладача не дозволяється очищати від суміші крила прийомного бункера. Переносити асфальтобетонну суміш лопатами вручну дозволяється лише на відстань, яка не перевищує 8 м.

 

У разі укладання асфальтобетонної суміші з поверхнево-активними речовинами та активаторами потрібно користуватися герметичними окулярами та універсальними респіраторами.

 

Роботи з укладання та розбирання бортових каменів повинні виконуватися під наглядом майстра. Для установки бортових каменів у проектне положення повинні застосовуватися механізми, які обладнані спеціальними захватами, а навантажувати та розвантажувати їх вручну не дозволяється. Переносити (переміщати) вручну бортові камені повинні чотири працівника одночасно з використанням спеціальних кліщів та за умови, якщо навантаження на кожного з працівників не перевищує 50 кгс. Не дозволяється їх переміщення за допомогою крюків волоком вручну.

Управлінням підведено підсумки роботи з розгляду звернень громадян за І квартал 2020 року

За І квартал 2020 року до Управління надійшло 181 звернення громадян, у тому числі, 42 звернення надійшли поштою, 46 – на особистому прийомі, 59 звернень через Державну установу «Урядовий контактний центр», 34 – через органи влади. За І квартал 2020 року до Управління надійшло 181 звернення громадян, у тому числі, 42 звернення надійшли поштою, 46 – на особистому прийомі, 59 звернень через Державну установу «Урядовий контактний центр», 34 – через органи влади.

Вирішено по суті 109 звернень громадян, у тому числі, надано 15 роз’яснень.

 

Відповідно до статей 5, 8 Закону України «Про звернення громадян» відмовлено у задоволенні 15 заявникам (8,2% від загальної кількості звернень).

 

Пріоритетними продовжують залишатися питання:

- охорони праці та промислової безпеки, оплати праці (невиплати заробітної плати, невиплати розрахункових коштів при звільненні, індексації заробітної плати та інші) – 86 звернень (48 % від загальної кількості), у тому числі, 1 роз’яснення з питань виплати  мінімальної заробітної плати;

- трудових відносин (неоформлення трудових відносин, правомірність звільнення тощо) – 56 звернень (31 % від загальної кількості).

 

У звітному періоді до Управління надійшло 5 запитів на публічну інформацію.

 

Враховуючи те, що рівень роботи із зверненнями громадян є важливим чинником довіри громадян до органів виконавчої влади, мешканцям області надаються необхідні консультації при оформленні заяв, проводиться роз’яснювальна робота.

 

Управління приділяє значну увагу вдосконаленню організації роботи з розгляду звернень громадян та вжиттю заходів щодо позитивного та якісного вирішення проблемних питань. Зокрема, керівництво Управління проводило особистий прийом громадян згідно з графіком, на якому прийнято 70 осіб.

Увага! Гострі професійні захворювання у медичних працівників Чернігівської області

Останнім часом різко збільшилась кількість гострих професійних захворювань у медичних працівників, викликаних COVID-19. Станом на 12.05.2020 в області зареєстровано 11 гострих професійних захворювань на COVID-19, спричинені коронавірусом SARS-CoV-2 серед медичних працівників. Останнім часом різко збільшилась кількість гострих професійних захворювань у медичних працівників, викликаних COVID-19. Станом на 12.05.2020 в області зареєстровано 11 гострих професійних захворювань на COVID-19, спричинені коронавірусом SARS-CoV-2 серед медичних працівників.

Керівниками закладів охорони здоров’я, де були виявлені випадки захворювань, створено комісії з розслідування гострих професійних захворювань. До складу комісій увійшли лікарі з гігієни праці Управління Держпраці у Чернігівській області.

 

Процедуру проведення розслідування гострих професійних захворювань визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок).

 

Відповідно до пункту 3 Порядку гостре професійне захворювання (отруєння) – це захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

 

Діагноз гострого професійного захворювання, що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.

 

Отже, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, робота яких пов’язана з підвищеним ризиком зараження (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

 

Враховуючи рекомендаційні листи Держпраці, та з метою виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» під час проведення розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, відповідно до вимог Порядку, до закінчення карантину Управління Держпраці у Чернігівській області рекомендує:

 

- проводити розподіл обов’язків членів комісій з урахуванням обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування нещасного випадку, зокрема, делегувати представникам роботодавця виконання тих обов’язків комісії, що передбачені пунктом 33 Порядку, необхідність виконання яких передбачає перебування членів комісії на території суб’єкта господарювання;

 

- здійснювати опитування свідків, зустріч з потерпілими, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою, проводити обмеженим складом комісії (один-два), в разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом з дотриманням вимоги щодо кворуму, та з використанням конференц-зв’язку і інших сучасних засобів зв’язку;

 

- виконувати інші обов’язки комісії та документальне оформлення матеріалів розслідування, з урахуванням обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.

До уваги медичних працівників та керівників закладів охорони здоров’я

Наразі у засобах масової інформації обговорюється питання щодо рівня захищеності медичних працівників, а також гарантії і компенсації, що надаються державою за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я під час ліквідації епідемії та здійснення заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Наразі у засобах масової інформації обговорюється питання щодо рівня захищеності медичних працівників, а також гарантії і компенсації, що надаються державою за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я під час ліквідації епідемії та здійснення заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2020 № 768 «Про затвердження Переліку посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, cпричиненої короновірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року» (далі – наказ № 768) затверджено перелік посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року.

 

Пунктом 2 зазначеного наказу встановлено, що персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.

 

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої заробітна плата складається із основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

 

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

 

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

 

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

 

Таким чином, доплата, передбачена наказом № 768, є додатковою заробітною платою.

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

 

Таким чином, зазначена доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) повинна проводитися за весь робочий час, відпрацьований працівником за професією (посадою), яка зазначена у переліку до наказу № 768 та у персональному переліку працівників, яким встановлена доплата.

 

Територіальним органам Держпраці доручено провести роз’яснювальну роботу у всіх державних та комунальних медичних закладах України та особисто звернути увагу керівників цих закладів на необхідність виконання норм чинного законодавства.

 

У разі, якщо інформаційно-роз’яснювальна робота не матиме необхідного впливу, Держпраці будуть вжиті всі заходи у межах наданих повноважень, у тому числі щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб, щодо забезпечення виконання законодавства з метою забезпечення прав медичних працівників.

 

Якщо медичні працівники вважають, що їх трудові права порушуються, вони можуть звернутися будь-яким зручним способом до Держпраці або її територіальних органів для забезпечення проведення інспекційних відвідувань та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень і притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

 

                                                                                       За матеріалами

                                                                                       Державної служби України

                                                                                       з питань праці

 

Роз’яснення щодо роботи працівників, які досягли 60 років і більше, в умовах карантину

Фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області продовжують надавати онлайн-консультації суб’єктам господарювання у рамках запроваджених карантинних обмежень. Фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області продовжують надавати онлайн-консультації суб’єктам господарювання у рамках запроваджених карантинних обмежень.

Зокрема, на гарячу лінію Управління звернувся керівник одного з підприємств Чернігова з питанням стосовно виконання роботи працівниками, які досягли 60 років і більше, а також стосовно виплати середньої заробітної плати за час перебування на карантині.

Начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Вікторія Луцишина у телефонному режимі роз’яснила, що пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211», визначено, що серед людей, які потребують самоізоляції, є особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури.

 

Постановою Кабінету Міністрів України 08 квітня 2020 року № 262 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211» уточнено перелік обєктів, які можуть працювати під час карантину, а також категорії громадян віком 60 років і більше, які не підлягають самоізоляції. Названою постановою передбачено, що заборона на ведення діяльності під час карантину не поширюється на роботу суб’єктів господарювання з надання послуг хімчистки, поштової та кур’єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів діяльності.

 

Крім того, вона зазначила, що особами, які потребують самоізоляції, є, зокрема, особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», військовослужбовців та працівників Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а також осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної, нафтохімічної, машинобудівної промисловості, гірничо-металургійної галузі, галузях транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, галузі оборонної промисловості; мають безперервний промисловий цикл; надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я; є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню; включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

 

Також керівнику було роз’яснено, що Законом України від 17.03.2020 № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» доповнено статтю 26 Закону України «Про відпустки» новою нормою щодо надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати, де зазначено, що: «У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті». При цьому, пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» названого Закону передбачено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику за його згодою відпустку.

 

Таким чином, надання відпустки без збереження заробітної плати передбачено за письмовою домовленістю між роботодавцем та працівником. Відпустка без збереження заробітної плати – це право, а не обов’язок працівників, тобто, роботодавець не має права примушувати працівників йти у таку відпустку. У разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням та за згодою роботодавця, можуть бути надані щорічна основна або додаткова відпустки, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством.

Проведено онлайн-екзамен для працівників підприємств Прилуцького району

Фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області взяли участь у роботі екзаменаційної комісії для щорічної перевірки знань робітників, що виконують роботи на висоті, суб’єктів господарювання Прилуцького району. Фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області взяли участь у роботі екзаменаційної комісії для щорічної перевірки знань робітників, що виконують роботи на висоті, суб’єктів господарювання Прилуцького району.

З огляду на введений на території України карантинний режим та заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19, а також з метою збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників, спілкування із представниками підприємств, які знаходилися у Прилуцькому навчальному підрозділі Чернігівського обласного навчально-курсового комбінату, проводилося в режимі онлайн-конференції за допомогою Skype-зв’язку.

 

 

 

В ефірі «Чернігівської хвилі» – про День охорони праці, COVID-19 та трудові права під час карантину

У рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці начальник відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Чернігівській області Галина Краснопольська і начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Вікторія Луцишина взяли участь у програмі «Полудень» в ефірі «UA: Українське радіо. Чернігівська хвиля». У рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці начальник відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Чернігівській області Галина Краснопольська і начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Вікторія Луцишина взяли участь у програмі «Полудень» в ефірі «UA: Українське радіо. Чернігівська хвиля».

Посадовці привітали слухачів «Чернігівської хвилі» з Днем охорони праці – 2020, розповіли про права і обов’язки працівників та роботодавців під час карантинного режиму, про заходи зменшення ризику передачі коронавірусу на робочих місцях, обговорили особливості роботи працівників пенсійного віку та інші актуальні на сьогодні питання у контексті боротьби з COVID-19.

Також гості студії відповіли на запитання слухачів, що надходили на телефонну лінію упродовж ефіру.

 

Запис програми «Полудень» можна подивитися на YouTube-каналі «UA: Українське радіо. Чернігівська хвиля» за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=iewq4BGx6wQ

Увага! Важлива інформація!

Держпраці запроваджує гарячу лінію для медичних працівників, які захворіли на COVID-19 Держпраці запроваджує гарячу лінію для медичних працівників, які захворіли на COVID-19

З метою проведення своєчасних розслідувань нещасних випадків/гострих професійних захворювань (інфікування COVID-19) у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 та забезпечення їх соціального захисту, Держпраці запроваджує гарячу лінію 044 279 03 28 для медичних працівників, які захворіли на COVID-19.

 

Докладніше – за посиланням:

http://dsp.gov.ua/main-news/derzhpratsi-zaprovadzhuie-hariachu-liniiu-dlia-medychnykh-pratsivnykiv-iaki-zakhvorily-na-covid-19/

Шановні колеги!

Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем охорони праці! Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем охорони праці!

Цього року перед людством постав новий виклик – пандемія COVID-19, яка вимагає від усіх нас особливих заходів та зусиль. Саме тому Міжнародна організація праці визначила девіз Дня охорони праці – 2020: «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя».

 

У цьому розумінні робота, спрямована на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності, набуває для нас із вами нового, більш серйозного змісту, ставить нові невідкладні завдання, екстремальні умови, зменшує час на прийняття рішень, вимагає абсолютної мобілізації сил, ресурсів, досвіду і професіоналізму.

 

Вірю, що соціальна відповідальність кожного, неухильне дотримання карантинних вимог і заходів допоможуть нам спільними зусиллями перемогти цю хворобу.

 

Сьогодні хочу побажати всім, хто працює у сфері охорони праці, з новими силами і натхненням і надалі нести благородну варту підтримки безаварійної роботи всіх суб’єктів господарювання заради забезпечення належних, здорових і безпечних умов праці на робочому місці.

 

Зичу вам доброго здоров’я, оптимізму, впевненості у своїх силах, віри у себе і в людей, і нехай ваша наснага, мудрість, професіоналізм примножують трудові здобутки нашої країни.

 

Дякую вам за сумлінну й наполегливу працю і вірність справі.

 

Адже життя і здоров’я працюючої людини були й залишаються у нашій державі найвищою цінністю!

 

Т.в.о. начальника Управління

Держпраці у Чернігівській області                                                   О. ТИЩЕНКО

Зміни до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту

15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271, якою внесено зміни до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту 15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271, якою внесено зміни до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту

15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271, якою внесено зміни до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761 та до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 (далі – Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 дозволяється введення в обіг засобів індивідуального захисту, що визначені Переліком у випадках, якщо вони відповідають вимогам Технічного регламенту або на підставі повідомлення Держпраці. При цьому, дія Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, на які видано таке повідомлення Держпраці.  Отже, на Держпраці покладено завдання щодо видачі повідомлень про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги Технічного регламенту, але використання яких необхідно в інтересах охорони здоров’я.

У зв’язку зі змінами, просимо звернути увагу на корективи у кодах УКТЗЕД та найменуваннях засобів індивідуального захисту, що внесені до Переліку. Разом з цим, надаємо інформацію щодо рекомендованих характеристик засобів індивідуально захисту, використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я при боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

НАГОЛОШУЄМО, що заяви про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я,- подаються заявником дистанційно на електронну адресу, розміщену на сайті Головних управлінь (Управлінь) Держпраці залежно від місця реєстрації суб’єкта господарювання.

З метою надання оперативної відповіді, Держпраці створила всі умови для опрацювання таких заяв і видачі повідомлень не пізніше наступного робочого дня з моменту їх надання.

ЗАВАНТАЖИТИ ШАБЛОН ЗАЯВИ ТУТ

                                                     За матеріалами Державної служби України з питань праці 

 

Дорогі співвітчизники!

Від усього серця вітаю Вас зі святом світлого Христового воскресіння! Святий Великдень несе нам довгоочікувану радість перемоги Сина Божого, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, поселяє спокій у серцях, укріпляє віру та живить душу. Від усього серця вітаю Вас зі святом світлого Христового воскресіння! Святий Великдень несе нам довгоочікувану радість перемоги Сина Божого, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, поселяє спокій у серцях, укріпляє віру та живить душу.

Цей величний день спонукає кожного із нас замислитися над споконвічними цінностями християнської моралі, дає нам добру нагоду наповнити свої душі любов’ю і добротою, духовно зміцнює кожного з нас.

 

Бажаю, щоб Божа милість та благословення зійшли на вас і ваші родини, а мир, любов та злагода запанували у ваших оселях. Нехай царюють у ваших серцях радість і спокій, душа стає світлішою, а помисли будуть щирими та добрими.

 

Прошу у Господа мудрості для єднання сердець і помислів, бажань і праці. Нехай Свято Великодня стане для кожного початком нового життя – кращого і добрішого, буде запорукою миру на нашій землі, духовного відродження нашої держави, здійснення найзаповітніших сподівань!

 

Т.в.о. начальника

Управління Держпраці

у Чернігівській області                                                                                          О. ТИЩЕНКО

День охорони праці-2020: «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя»

Відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 № 685/2006, щороку 28 квітня, у Всесвітній день охорони праці, в Україні відзначають День охорони праці. Цього року він присвячений боротьбі з пандемією смертельно небезпечної недуги коронавірусної хвороби COVID-19. Відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 № 685/2006, щороку 28 квітня, у Всесвітній день охорони праці, в Україні відзначають День охорони праці. Цього року він присвячений боротьбі з пандемією смертельно небезпечної недуги коронавірусної хвороби COVID-19.

З метою належного відзначення організаційний комітет з підготовки та проведення у 2020 році Дня охорони праці в Україні за участі представників Держпраці, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Міжнародної організації праці в Україні, Фонду соціального страхування України та організацій профспілок і роботодавців опрацював Звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня охорони праці в Україні.

 

Державна служба України з питань праці рекомендує під час організації відзначення Дня охорони праці використовувати підготовлений Міжнародною організацією праці Контрольний перелік заходів, що є важливим елементом профілактики і пом’якшення наслідків поширення коронавірусної інфекції на робочому місці, та постер до Дня охорони праці, що додаються.

 

Звернення 

Контрольний перелік заходів

Постер до Дня охорони праці

 

Вплив роботи інспекторів праці на динаміку кількості застрахованих осіб

Незадекларована робота впливає на всіх. Вона ставить працівників в умови, що мають безліч ризиків, перешкоджає чесній конкуренції та підриває державні фінанси, соціальний захист та соціальну згуртованість. Незадекларована робота впливає на всіх. Вона ставить працівників в умови, що мають безліч ризиків, перешкоджає чесній конкуренції та підриває державні фінанси, соціальний захист та соціальну згуртованість.

Перетворення незадекларованої праці на задекларовану вимагає спільного і цілісного підходу, залучаючи роботодавців, працівників, а також їх представницькі органи. Задекларована робота приносить користь усьому суспільству: держава отримує податок і сплачує внески, пов’язані з соціальним страхуванням, для фінансування основних соціальних послуг, працівники отримують необхідний захист та гарантії (наприклад, оплата відпусток та тимчасової непрацездатності, пенсійні внески та безпечні умови праці), компанії можуть конкурувати на ринку на рівних умовах. Саме тому, одним з основних напрямів роботи інспекторів праці є зниження рівня незадекларованої праці.

 

Є два способи безпосереднього впливу на рівень незадекларованої праці: інформаційно-роз’яснювальна робота та, власне, інспекційні відвідування і застосування фінансових санкцій до роботодавців, які вдаються до використання незадекларованої праці.

При цьому, лише збалансоване поєднання цих двох інструментів дозволяє досягнути бажаної мети – сприяння переходу незадекларованої праці в задекларовану.

 

Інформаційна робота без повноважень, що дозволяють ефективно контролювати та робити використання незадекларованої праці економічно невигідною, не матиме належного результату, так само як і стохастична контрольно-наглядова діяльність зі значним розміром відповідальності не забезпечить сталий вплив на рівень незадекларованої праці.

 

Так, обмеження повноважень та зменшення кількості інспекційних відвідувань з питань виявлення незадекларованої праці при збереженні темпів роз’яснювальної роботи призводить до зменшення кількості задекларованих працівників. Наприклад, після визнання не чинною у травні 2019 року постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, якою був затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відбулося різке зниження кількості застрахованих осіб. Зокрема з травня по грудень 2019 року кількість працівників, що підлягали загальнообов’язковому соціальному страхуванню, зменшилась на 82 тис. осіб.

 

Разом з тим, відновлення роботи інспекторів з використанням усього комплексу повноважень якісно впливає на зміну динаміки працевлаштування.

 

На початку цього року було заплановано та проведено інформаційну та інспекційну кампанію на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі, організації харчування та тимчасового розміщування. Зазначені сфери господарювання, як свідчать дані Держстату, мають досить високий ризик використання незадекларованої праці.

 

За результатами цієї роботи динаміка працевлаштування у сферах господарювання, у яких проводилась пілотна кампанія, зросла на 25 %  порівняно з відповідним періодом минулого року. Загалом за результатами кампанії кількість працівників, що підлягають загальнообов’язковому соціальному страхуванню, зросла по всім сферам господарювання на 41 тис. осіб.

 

Таким чином, відслідковується чітка тенденція до коливань кількості застрахованих осіб залежно від обмеження або поновлення повноважень інспекторів праці. Обмеження повноважень зменшують ефективність впливу інспекторів праці на недобросовісних роботодавців, натомість поновлення таких повноважень сприяє поновленню процесу укладення трудових договорів з працівниками.

 

Обмеження, пов’язані із запровадженням карантинних заходів, знизили темпи інформаційних та інспекційних заходів. Після закінчення таких заходів контрольні заходи будуть відновлені та продовжена робота по виявленню незадекларованих працівників, у першу чергу, у найбільш ризикованих сферах діяльності (будівництво, сільське господарство, транспорт, кур’єрська доставка).

 

В черговий раз Держпраці звертає увагу роботодавців на недопустимість використання роботи працівників без укладення трудових договорів. Допуск до роботи незадекларованих працівників тягне за собою кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність. Будьте свідомі та не допускайте порушень законодавства!

 

 

                                                                                           За матеріалами

                                                                                            Державної служби України

                                                                                            з питань праці

 

Завершено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком

Спеціальною комісією, яка була утворена наказом Управління Держпраці у Чернігівській області, завершено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався внаслідок падіння з вагона апаратника оброблення зерна на дільниці завантаження залізничних вагонів ПрАТ «Млибор». Спеціальною комісією, яка була утворена наказом Управління Держпраці у Чернігівській області, завершено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався внаслідок падіння з вагона апаратника оброблення зерна на дільниці завантаження залізничних вагонів ПрАТ «Млибор».

На підставі зібраних матеріалів розслідування комісія встановила, що апаратник оброблення зерна, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та не використовуючи засоби індивідуального захисту за їх наявності (не надів захисну каску та не пристебнувся до тросової підвіски), намагався відкрити завантажувальний люк залізничного вагона за допомогою лома. Втративши рівновагу, він впав з вагона, внаслідок чого отримав тяжкі травми, від яких помер у Чернігівській обласній лікарні.

Основною причиною настання нещасного випадку комісія встановила невиконання вимог інструкцій з охорони праці працівником підприємства.

Також комісією встановлені особи, які допустили порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку. Керівництву ПрАТ «Млибор» запропоновано ряд заходів для запобігання подібним нещасним випадкам у майбутньому.

Управління Держпраці у Чернігівській області вкотре нагадує керівникам та працівникам усіх підприємств про необхідність дотримання правил охорони праці та оцінювання ступеню ризиків, що забезпечить збереження життя та здоров’я під час виробничої діяльності.

Роз’яснення щодо тривалості робочого часу психолога

Відповідно до статті 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Згідно зі статтею 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, не більше як 36 годин на тиждень. Відповідно до статті 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Згідно зі статтею 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, не більше як 36 годин на тиждень.

Право на скорочену тривалість робочого тижня визначається згідно з Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163.

 

Згідно з підрозділом «Психіатричні (психоневрологічні), геріатричні, нейрохірургічні, наркологічні лікувально-профілактичні установи та заклади, відділення, палати та кабінети, а також установи (відділення) соціального захисту населення психоневрологічного та геріатричного типу» розділу 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Переліку право на скорочену 36-годинну тривалість робочого тижня передбачено психологам, які безпосередньо та повний робочий день працюють з хворими у зазначених закладах охорони здоров’я та соціального захисту.

 

Відповідно до пункту 9 Порядку застосування названого Переліку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.03.2001 № 122, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.

 

Підтвердження цього права працівникові можливе тільки в разі віднесення його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Увага! Роботи на висоті!

На Чернігівщині з початку 2020 року внаслідок падіння з висоти сталося 4 нещасні випадки, з них 2 зі смертельним наслідком та 2, що спричинили тяжкі наслідки. На Чернігівщині з початку 2020 року внаслідок падіння з висоти сталося 4 нещасні випадки, з них 2 зі смертельним наслідком та 2, що спричинили тяжкі наслідки.

Так, 06.02.2020 водій автотранспортних засобів ФОП Грицик Ю.Ю., перебуваючи на стоянці в м. Корюківка, під час виходу з кабіни вантажного автомобіля «RENAULT» посковзнувся на покритій снігом опорній поверхні кабіни, внаслідок чого впав з висоти 1,4 м, отримавши тяжкі травми лівої ноги. Основна причина настання нещасного випадку – природна (гідрометеорологічні явища – опади у вигляді мокрого снігу).

 

03.03.2020 підсобний робітник ТОВ «Астра» (м. Сновськ), перебуваючи всередині залізничного напіввагону на пачці пиломатеріалів без засобів індивідуального захисту, оступився та впав з вагона, внаслідок чого отримав тяжкі травми. Основна причина настання нещасного випадку – незадовільне функціонування системи управління охороною праці.

 

05.03.2020 апаратник оброблення зерна ПрАТ «Млибор», перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та не використовуючи засоби захисту за їх наявності (не одягнув захисну каску та не пристебнувся до тросової підвіски), намагався відкрити завантажувальний люк залізничного вагона за допомогою лома. Втративши рівновагу, впав з вагона, внаслідок чого отримав тяжкі травми, від яких 21.03.2020 помер у Чернігівській обласній лікарні. Основна причина настання нещасного випадку – невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

 

06.04.2020 слюсар-ремонтник СТОВ «Інтер» (м. Ічня), перебуваючи на норійній вежі елеватора без засобів індивідуального захисту, оступився та впав з висоти 15 м, внаслідок чого отримав тяжкі травми, від яких 07.04.2020 помер у Ічнянській центральній районній лікарні. Ймовірна причина настання нещасного випадку – невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

 

З метою попередження травмування працівників при виконання робіт на висоті Управління Держпраці у Чернігівській області наголошує на неухильному дотриманні вимог з охорони праці під час виконання зазначених робіт.

 

Основні вимоги безпеки під час виконання робіт на висоті регламентуються Правилами охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07), які встановлюють єдиний порядок організації і виконання робіт на висоті з метою забезпечення безпеки працівників.

 

Особливу увагу необхідно звернути на наступні питання:

До виконання робіт на висоті допускаються особи, не молодше 18 років, та які пройшли: професійний добір відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі; медичний огляд відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій; спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

 

Для створення безпечних умов праці під час виконання робіт на висоті необхідно:

- забезпечити наявність, міцність і стійкість огороджень, риштувань, настилів, драбин тощо;

- забезпечити працівників необхідними засобами захисту та використовувати їх за призначенням;

- виконувати у повному обсязі організаційні та технічні заходи, передбачені Правилами охорони праці під час виконання робіт на висоті;

- застосовувати технічно справні машини, механізми і пристрої, укомплектовані необхідною технічною документацією;

- забезпечити необхідну освітленість на робочих місцях та безпечні проходи до них;

- вживати заходи щодо усунення або зменшення впливу шкідливих та/або небезпечних факторів;

- ураховувати метеорологічні умови, а також стан здоров’я працівників, які виконують роботи на висоті, зокрема щодо стану алкогольного сп’яніння.

 

Роботодавець зобов’язаний на кожному робочому місці забезпечити виконання заходів:

- забезпечити проведення профілактичних медичних оглядів, щорічне навчання і щорічні перевірки знань працівників, які виконують роботи на висоті;

- забезпечити працівників необхідними засобами захисту, технологічною оснасткою, спеціальним одягом та спеціальним взуттям;

- забезпечити своєчасне проведення ремонтів, випробувань засобів захисту і технологічної оснастки, технічних оглядів машин і механізмів, які використовуються в роботі на висоті;

- призначити працівників, відповідальних за організацію і безпечне виконання робіт на висоті.

 

Працівники, які виконують роботу на висоті, зобов’язані:

- знати і виконувати вимоги Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, інших нормативно-правових актів та інструкцій з охорони праці, що стосуються їх робіт чи професій;

- дбати про особисту безпеку, а також про безпеку оточуючих людей під час виконання будь-яких робіт;

- виконувати роботи із застосуванням касок, запобіжних поясів, інших засобів індивідуального та колективного захисту;

- проходити в установленому порядку медичний огляд.

 

До засобів захисту від падіння з висоти належать: пояси запобіжні, каски, страхувальні канати, запобіжні верхолазні пристрої, уловлювачі з вертикальним канатом, огородження, захисні сітки, знаки безпеки, верхолазне спорядження, яке використовується разом із вищезазначеними засобами захисту.

 

Також Управління Держпраці у Чернігівській області нагадує послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти не медичними працівниками, відповідно до Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти, затвердженого наказом МОЗ України від 16.06.2014 № 398:

1. переконатися у відсутності небезпеки;

2. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

3. зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця чи руками;

4. провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5. якщо у постраждалого відсутнє дихання – розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6. за наявності свідомості у постраждалого та відсутності зовнішніх пошкоджень уточнити його основні скарги та висоту падіння;

7. при відсутності небезпеки залишити постраждалого у попередньому положенні до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8. за наявності у постраждалого інтенсивної зовнішньої кровотечі – зупинити її, при цьому уникати зайвих рухів та мінімізувати переміщення постраждалого;

9. при відсутності свідомості та збереженому диханні у постраждалого – підтримувати прохідність дихальних шляхів, фіксувати шийний відділ хребта;

10. при положенні постраждалого на животі, відсутності свідомості та підозрі на відсутність дихання – фіксувати шийний відділ хребта та перемістити постраждалого на спину;

11. переміщення постраждалого виконувати за допомогою присутніх осіб;

12. забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

13. при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Роз’яснення Держпраці щодо дистанційної роботи та гнучкого графіку під час карантину

30 березня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – Закон № 540), яким регламентовано гнучкі форми організації праці та дистанційну роботу. 30 березня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – Закон № 540), яким регламентовано гнучкі форми організації праці та дистанційну роботу.

Такі форми створюють додаткові можливості для зайнятості, сприяють оптимізації процесу праці та належному поєднанню працівниками сімейних та трудових обов’язків.

 

У період карантину та застосування жорстких обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (обмеження руху громадського транспорту, міжміського сполучення, пересування містом та комунікацій тощо), коли працівники не можуть дістатися місця роботи, а роботодавці забезпечити належний рівень їх захисту, запровадження таких режимів є особливо актуальним. Неявка працівників на роботу у період карантину, встановлення якого не залежить від сторін трудового договору, спричинена проведенням обмежувальних заходів, не може ставати підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, зокрема, звільнення.

 

Впровадження дистанційного режиму роботи є запобіжником для масового звільнення працівників, сприяє належній та більш ефективній організації роботи, збереженню кадрового потенціалу підприємства та налагоджених технологічних і виробничих процесів.

 

Дистанційна робота

Дистанційна (надомна) робота – це форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

 

Стаття 24 КЗпП містить вимогу щодо письмової форми укладення договору про дистанційну (надомну) роботу. Виключенням з цього правила є запровадження такого режиму роботи у період загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру, коли умову про таку роботу достатньо зазначити у наказі (розпорядженні) керівника.

 

Законодавство дає право працівнику самостійно обирати місце для виконання роботи та не містить особливих вимог до нього. В той же час, при запровадженні дистанційної роботи мають бути обумовлені умови, що визначають взаємні обов’язки сторін. Сторони трудового договору мають самостійно домовитися про систему оплати праці (почасову чи відрядну), строки виконання робіт, способи контролю за її виконанням, питання охорони праці, відповідальності сторін тощо. Статтею 125 КЗпП передбачено, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації визначаються роботодавцем за погодженням із працівником. Також можна домовитись про компенсацію витрат за використання електроенергії та води, зв’язку та обслуговування обладнання тощо.

 

При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, правила внутрішнього трудового розпорядку на них не поширюються і оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу. Але роботодавцю необхідно забезпечити облік виконаної роботи з використанням будь-яких методів обліку, щодо яких сторони дійшли згоди.

 

При проведенні оплати за виконану роботу мають бути дотримані норми статті 115 КЗпП щодо виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тривалість робочого часу «дистанційників» не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП (40 або менше годин на тиждень).

 

Окремі умови застосування дистанційного режиму роботи можуть бути узагальнені у колективному договорі. Наприклад, у колективному договорі можна передбачити переважне право окремих категорій працівників на встановлення такого режиму роботи (неповнолітні, працівники з сімейними обов’язками, похилого віку, особи з інвалідністю тощо).

 

Таким чином, на «дистанційників» в повній мірі поширюється законодавство про працю з урахуванням специфіки та особливостей застосування дистанційного режиму роботи, які обумовлюються у трудовому договорі.  Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

 

Гнучкий режим робочого часу

Гнучкий режим робочого часу (далі – ГРРЧ) – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу. Тобто, окремий працівник (група працівників) може працювати за індивідуальним графіком роботи, який відрізняється від загального графіка роботи підприємства, установи, організації.

 

Про такий графік роботи можна домовитись, як при прийнятті на роботу, так і згодом, на визначений строк або безстроково, в усній або письмовій формі. Порядок та умови ГРРЧ доцільно визначити у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

 

ГРРЧ може застосовуватися в різних варіантах щодо початку та закінчення робочого дня, його тривалості, перерви на харчування та відпочинок, залежно від специфіки роботи, можливостей та/або бажання працівника, інших обставин (нерівномірного завантаження працівників роботою, коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі; сімейних обставин працівника; значної віддаленості місця роботи від місця проживання, навчального закладу дитини, лікувальної установи тощо).

 

Такий режим роботи є альтернативою ненормованому робочому часу, якщо виробничі процеси дозволяють надання працівникам вільного від роботи часу для відпочинку чи вирішення особистих питань з відсутністю їх у цей час на робочому місці. Працівник частину робочого часу перебуває на території підприємства (установи, організації) з підляганням правилам внутрішнього трудового розпорядку, а іншу – визначає на свій розсуд. За таких умов передбачено лише обов’язок працювати упродовж встановленої кількості робочих годин, наприклад, 8 годин на день, чи в цілому 40 годин на тиждень. Роботодавець, в свою чергу, має забезпечити достовірний облік робочого часу.

 

Робочий час при ГРРЧ складається з трьох частин:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

 

Тобто, протягом певного проміжку часу працівник має бути на робочому місці, наприклад з 8 до 11 та з 15 до 20 (якщо потрібно дотриматися денної тривалості робочого дня). Відсутність працівника на його робочому місці у фіксований час без поважних причин має вважатися порушенням трудової дисципліни. Період з 11 до 15 працівник використовує на власний розсуд (це його змінний час). В якості змінного часу можна використати час перед початком або після закінчення зміни. Тривалість перерви для відпочинку та харчування має бути забезпечена відповідно до статті 66 КЗпП.

 

Тривалість роботи в окремі дні може бути як меншою, так і більшою у порівнянні з тривалістю робочого дня, встановленою правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

 

До внесених змін право сторін трудового договору щодо поділу робочого дня на частини було обмежене. Такий поділ дозволявся лише на роботах з особливими умовами та характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством. На сьогодні це питання вирішуватиметься на розсуд сторін, працівник і роботодавець мають право в межах встановленої норми тривалості робочого часу самостійно визначати періоди роботи на умовах ГРРЧ.

 

При багатозмінній організації роботи, а також у разі безперервного виробництва та у інших випадках, які передбачають обов’язкову присутність працівника в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (промисловість, торгівля, побутове обслуговування, надання послуг, транспорт тощо), доцільність застосування ГРРЧ визначається роботодавцем.

 

При цьому закон передбачає, що у разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким визначено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи. При цьому норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються. Тобто роботодавець може в окремих випадках перевести працівників з гнучким графіком роботи на звичайний режим роботи, при цьому не потрібно повідомляти їх про це за два місяці.

 

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

 

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

                                                                                               За матеріалами Державної служби України

                                                                                                з питань праці

Роз’яснення щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах лікаря-рентгенолога

Згідно з розділом ХІХ «Охорона здоров’я» Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2016 № 461, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті повний робочий день у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок), у разі підтвердження відповідного права за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Згідно з розділом ХІХ «Охорона здоров’я» Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2016 № 461, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті повний робочий день у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок), у разі підтвердження відповідного права за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Тобто, лікарі-рентгенологи користуються правом на відповідну пільгову пенсію незалежно від того, в якому структурному підрозділі здійснюють рентгенологічні дослідження або лікувально-діагностичні втручання під контролем рентгеноскопії.

 

Основною умовою для зарахування певних періодів роботи відповідних працівників до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є зайнятість їх на таких роботах та в умовах, передбачених Списком, повний робочий день, що має бути підтверджено результатами атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.

 

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці слід подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про обійману посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, – уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

 

В уточнюючій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; підрозділ, пункт, найменування Списків або їхні номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

 

Отже, періоди роботи, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу, визначає підприємство або його правонаступник із урахуванням усіх вимог законодавства щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Надання консультативної допомоги громадянам здійснюється в он-лайн режимі

З метою безперервної роботи Управління Держпраці у Чернігівській області в частині здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що належать до його компетенції, на період дії карантину посадові особи Управління консультуватимуть громадян ДИСТАНЦІЙНО. З метою безперервної роботи Управління Держпраці у Чернігівській області в частині здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що належать до його компетенції, на період дії карантину посадові особи Управління консультуватимуть громадян ДИСТАНЦІЙНО.

З метою безперервної роботи Управління Держпраці у Чернігівській області в частині здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що належать до його компетенції, на період дії карантину посадові особи Управління консультуватимуть громадян з питань застосування законодавства про працю, охорону та гігієну праці, надання адміністративних послуг дистанційно – за допомогою телефонного зв’язку, сторінок у соціальних мережах, електронної пошти, комунікаційних засобів, зокрема, «Scype», «Viber» тощо.

 

Отримати методичну допомогу, консультації або роз’яснення можна за телефонами:

 

приймальня: (0462) 677-509;

сектор звернень громадян та доступу до публічної інформації: (0462) 604-117, Криволапова Лариса Миколаївна;

 

сектор розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму: (0462) 932-805, Соколенко Юрій Володимирович;

 

відділ нагляду на виробництві і на об’єктах підвищеної небезпеки (0462): 677-782, Ковальчук Валерій Григорович;

 

відділ нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв’язку: (0462) 675-382, Сухоруков Олександр Вікторович;

 

відділ нагляду в машинобудуванні та енергетиці: (0462) 603-800, Карпинський Геннадій Васильович;

 

відділ нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері: (0462) 675-382, Марченко Сергій Васильович;

 

відділ з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів: (0462) 675-548, Луцишина Вікторія Михайлівна;

 

відділ з питань гігієни праці: (0462) 675-382, Краснопольська Галина Василівна;

 

відділ експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг: (0462) 677-126, Товстоліс Світлана Володимирівна.

 

Адреса електронної пошти Управління: 25cn@dsp.gov.ua

Увага!

Змінено форму заяви про введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224. Змінено форму заяви про введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224.

Відтепер її подають не лише імпортери, а й вітчизняні виробники.

Заява про введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 подається до Управління дистанційно, у сканованому вигляді або фотографії(формати .PDF, .JPG або .JPEG) на e-mail:  25cn@dsp.gov.ua або rnchernigiv@ukr.net

Зв’язатися з посадовими особами Управління можна зателефонами(0462) 677-509 та (0462) 677-126.

Також заяви можна надсилати поштою на адресу:

14000, м. Чернігів, вул. П’ятницька, буд. 39, каб. 802.

Завершено розслідування нещасного випадку в ДП «Новгород-Сіверський лісгосп»

Завершено спеціальне розслідування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки, який стався 30.01.2020 з верстатником деревообробних верстатів ДП «Новгород-Сіверський лісгосп». Завершено спеціальне розслідування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки, який стався 30.01.2020 з верстатником деревообробних верстатів ДП «Новгород-Сіверський лісгосп».

Комісією встановлено, що верстатник деревообробних верстатів після вимкнення верстата ТТ-5/500/320, не дочекавшись повної зупинки ріжучих пилок, зняв захисне огородження та збирався провести очищення від тирси та трісок в середині верстата. Доторкнувшись лівою рукою до однієї з пилок, яка продовжувала обертатись, працівник отримав травму лівої руки. Потерпілого автомобілем швидкої медичної допомоги було доправлено до Новгород-Сіверської центральної районної лікарні, де проведено операцію з ампутації лівої кисті.

 

За результатами розслідування спеціальною комісією встановлено дійсні обставини та причини настання нещасного випадку, визначено осіб які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці, розроблено заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам в майбутньому. Нещасний випадок визнаний пов’язаним з виробництвом.

 

Основною причиною настання нещасного випадку комісія визначила конструктивні недоліки, а саме: деревообробний верстат ТТ-5/500/320 LV не був обладнаний гальмовим пристроєм, який би забезпечував зупинку верстата протягом 2 – 6 секунд з моменту вимкнення двигуна або захисним огородженням, час знімання якого на 6 секунд перевищував би час гальмування робочого органу.

 

Відповідно до ДСТУ 12.2.026.0-93 «Обладнання деревообробне. Загальні вимоги безпеки до конструкції» верстати з рухомими органами, які захищені відкидними та легкознімними захисними пристроями, повинні бути обладнані надійно діючими гальмівними системами, які забезпечують зупинку цих органів не більше ніж через 6 секунд з моменту вимкнення їх двигунів при знятті огородження чи натискання кнопки «Стоп». Гальмові пристрої повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм так, щоб було виключено гальмування при не вимкнених двигунах. Якщо технічно достигнути гальмування якого-небудь органу протягом 6 секунд неможливо, необхідно передбачати таке огородження, час зняття якого перевищував на 6 секунд час гальмування робочого органу.

 

Згідно з Правилами охорони праці в деревообробній промисловості (НПАОП 20.0-1.02-05):

- кожний верстат для виготовлення меблів повинен бути обладнаний надійним гальмовим пристроєм, який забезпечує зупинку верстата протягом 2 – 6 секунд з моменту виключення двигуна. Гальмо повинне бути зблоковане з пусковим пристроєм так, щоб запобігати гальмуванню під час роботи двигуна;

- стрічковопиляльні верстати мають бути оснащені надійними огородженнями, блокувальними і гальмівними пристроями та механічними або електромеханічними уловлювачами полотна стрічкових пилок. Уловлювачі стрічкових пилок мають бути зблоковані з гальмівним пристроєм нижнього шківа верстата;

- гальмо багатопилкового верстата повинне забезпечувати гальмування і зупинку пилок протягом 6 секунд з моменту виключення електродвигуна.

 

Враховуючи вищевикладене, Управління Держпраці у Чернігівській області закликає суб’єктів господарювання, які експлуатують деревообробне обладнання, проводити моніторинг технічного стану верстатів щодо наявності та справності на них гальмівних пристроїв і захисних огороджень ріжучих органів. За результатами моніторингу привести їх у відповідність до діючих Правил охорони праці в деревообробній промисловості (НПАОП 20.0-1.02-05).

Також Управління нагадує керівникам та працівникам підприємств про необхідність неухильного дотримання правил охорони праці та оцінювання ступеню ризиків з метою збереження життя та здоров’я під час виробничої діяльності.

ПРО ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ В ОБІГ ОКРЕМИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ, ВИЗНАЧЕНИХ ПОСТАНОВОЮ КМУ № 224

Урядом активізовано роботу щодо введення превентивних, попереджувальних і профілактичних заходів, з метою уникнення можливості проникнення і розповсюдження коронавірусу інфекції СОVID-19 в країні. Урядом активізовано роботу щодо введення превентивних, попереджувальних і профілактичних заходів, з метою уникнення можливості проникнення і розповсюдження коронавірусу інфекції СОVID-19 в країні.

Відповідно до Переліку видів продукції, щодо яких органи ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2016 №1069, Держпраці визначено органом державного ринкового нагляду щодо засобів індивідуального захисту.

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 226 затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, у зв’язку з чим Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761 (далі - Технічний регламент), доповнено пунктом Iі , який регламентує, що на час дії пунктів 4 і 5 розділу І Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» дія Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, включені до переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224.

 

Для введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до зазначеного переліку, заявник подає до Держпраці заяву із зазначенням: мети ввезення, інформації щодо виробника, назви виробів, код згідно з УКТЗЕД номера партії або серійного номера, обсягу партії,

 

дані щодо призначення виробу та способу дії.

 

Заява подається дистанційно на електронну адресу (або у інший спосіб) до територіального органу Держпраці за місцем державної реєстрації заявника.

 

За результатами опрацювання поданих документів, Держпраці видає заявнику повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я.

 

Розгляд документів та видача повідомлення здійснюються на безоплатній основі.

 

З метою оперативного надання повідомлення рекомендуємо використовувати шаблон заяви  (додається).

Як організувати роботу працівників під час карантину, не порушуючи трудове законодавство

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України установлений карантин. Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України установлений карантин.

З метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників та оточуючих людей, у випадку виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника до медичного закладу для встановлення відповідного діагнозу.

 

З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці зобов’язані вжити всіх можливих заходів, зокрема:

- надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством;

- надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників;

- встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;

- запровадження роботи змінами;

- тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;

- введення простою;

- продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту.

 

Надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством

Запровадження карантину не визначено законодавством як підставу для перенесення щорічної відпустки. В той же час, чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за угодою сторін під час карантину на весь час або частково.

 

Відповідно до статті 80 КЗпП України щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

 

Таким чином, у разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням (на підставі особистої заяви) та за згодою роботодавця може бути надана щорічна основна або додаткова відпустка, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством (відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності тощо).

 

Надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників

Відповідно до статті 84 КЗпП України за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

 

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті.

 

Зазначені відпустки надаються працівникам виключно на підставі їх особистої заяви. Надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати за виключною ініціативою роботодавця законодавством про працю не передбачено. Якщо працівник відмовляється написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, роботодавець не має права примушувати його до цього.

 

Встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу

Статтею 56 КЗпП України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

 

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

 

Відповідно до статті 51 КЗпП України за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, може встановлюватись скорочена тривалість робочого часу.

 

Запровадження неповного робочого часу відповідно до статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.

 

У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити наступне:

- вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень);

- режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи);

- період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.

 

Запровадження роботи змінами

Також за бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час).

Запровадження дистанційної або надомної роботи

Працювати дистанційно або вдома мають можливість обмежені категорії працівників. Як правило, це категорії спеціалістів і фахівців, робота яких полягає у створенні документів, текстів, звітів, програм за допомогою персональної техніки, окремі категорії робітничих професій по виготовленню продукції, що не вимагає спеціальних умов та обладнання. Питання дистанційної або надомної праці чинним законодавством практично не урегульовано, але Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці від 29.09.1981 № 275/17-99, передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва.

 

Тобто, робоче місце працівника на час карантину визначається не у виробничому, службовому або адміністративному приміщенні роботодавця, а за місцем проживання працівника (іншому місці за вибором працівника) на підставі його особистої заяви. При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку).

 

Введення простою

У разі, якщо неможлива реалізація вище запропонованих рішень, роботодавець може запровадити простій. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

 

Запровадження простою не вимагає згоди працівника. Це питання вирішується роботодавцем за погодженням (за наявності) з первинною профспілковою організацією або представником трудового колективу.

 

Застосування засобів індивідуального та колективного захисту

Якщо ж всі перераховані варіанти вирішення проблеми організації роботи під час карантину не підходять, залишається варіант продовження роботи із забезпеченням засобів індивідуального та колективного захисту. У такому випадку роботодавець має безоплатно забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи, розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov), організувати максимально безпечну доставку працівників до місця роботи та у зворотньому напрямку тощо.

 

Нез’явлення працівника на роботу або запізнення є порушенням трудової дисципліни. Але, чи може бути працівник притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі неможливості прибути на роботу вчасно через запровадження заходів, пов’язаних із карантином? Звісно, що ні.

Однією із умов притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є наявність особистої вини працівника у порушенні трудової дисципліни та відсутність поважних причин. Якщо ж порушення трудової дисципліни є наслідком поважних причин у вигляді заходів, пов’язаних із запровадженням карантину, роботодавець не має підстав для застосування до працівника заходів дисциплінарного впливу.

На період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також й на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, застрахованим особам надається допомога по тимчасовій непрацездатності.

 

За вказаним страховим випадком вищезгаданим особам допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

 

За матеріалами Державної служби України з питань праці

Увага! НАЗК інформує про останні зміни до правил подання декларацій

19 березня оприлюднено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про запобігання корупції”» № 524-ІХ. Документ набрав чинності 20 березня. 19 березня оприлюднено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про запобігання корупції”» № 524-ІХ. Документ набрав чинності 20 березня.

Закон змінює правила подання щорічних декларацій за 2019 рік, звужує коло суб’єктів декларування та перелік об’єктів декларування. Так, щорічну декларацію за 2019 рік не потрібно подавати працівникам патронатних служб (перелік посад визначено у ст. 92 Закону «Про державну службу»), крім радників, помічників, уповноважених, прес-секретаря Президента України та помічників суддів.

 

У трьох типах декларацій за 2019 рік, це – щорічна, після звільнення, кандидата на посаду – більше не потрібно зазначати:

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї;

- належність до національних публічних діячів;

- зареєстроване місце проживання членів сім’ї суб’єктів декларування;

- об’єкти декларування, які перебували у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї протягом не менше половини днів звітного періоду;

- членів сім’ї суб’єкта декларування, які спільно з ним проживали сукупно протягом не менше 183 днів протягом року;

- трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;

- криптовалюти;

- банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно (розділ 12.1 декларації).

 

НАЗК з 20 березня забезпечує можливість обрати позначку «Не застосовується» у розділах 2.1 та 2.2 форми декларації, які стосуються відомостей про належність до публічних діячів суб’єкта декларування та зареєстрованого місця проживання членів сім’ї декларанта.

 

У розділі 12.1 декларації слід обрати позначку «Відсутня інформація для декларування в цьому розділі».

 

В інших вищенаведених випадках відомості не зазначаються.

Нагадаємо, подання щорічних декларацій за 2019 рік продовжено до 1 червня.

Кампанію декларування-2020 продовжено до 1 червня

17 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». 17 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

 

Крім того, суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію перед звільненням або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

Увага! Обмеження під час карантинного режиму!

На виконання доручення Президента України та рішення Державної комісії з питань ТЕБ і НС Кабінет Міністрів прийняв рішення щодо обмеження пасажирських перевезень на території України для запобігання поширенню коронавірусної інфекції. На виконання доручення Президента України та рішення Державної комісії з питань ТЕБ і НС Кабінет Міністрів прийняв рішення щодо обмеження пасажирських перевезень на території України для запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Постановою введена заборона залізничного, авіа- та автобусного міжміських та міжобласних пасажирських перевезень, а також робота метрополітенів.

 

Документом, зокрема, заборонено з 18 березня по 3 квітня:

- на усій території нашої держави регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні;

- перевезення більше 10 пасажирів одночасно в трамваях, тролейбусах та автомобільному транспорті, в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах.

 

Крім того, з 17 березня по 3 квітня заборонено перевезення пасажирів метрополітеном в Києві, Харкові та Дніпрі.

 

З 18 березня 2020 до прийняття окремого рішення заборонено перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішніх сполучень (приміському, міському, регіональному та дальньому).

 

При цьому АТ «Укрзалізниця» дозволено здійснювати окремі пасажирські рейси у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Мінінфраструктури та МОЗ, або ж міжнародному залізничному сполученні за погодженням Мінінфраструктури, МЗС та Держприкордонслужбою.

 

Також з 17 березня в Україні заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб. Дозволено лише заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

 

З 17 березня заклади громадського харчування (ресторани, кафе), торговельно-розважальні центри, інші заклади розважальної діяльності, фітнес-центри, заклади культури повинні тимчасово припинити свою роботу. Дозволено надавати послуги з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлення за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

 

Дозволяється торгівля продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Також можна здійснювати банківську та страхову діяльність.

 

Контроль за виконанням даної постанови Уряду покладено на МВС та Національну поліцію. Органам влади, підприємствам та організаціям рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі онлайн.

Увага! Важлива інформація!

У зв’язку із запровадженням на всій території України карантину, а також з метою недопущення масового розповсюдження коронавірусу COVID-19 Управління Держпраці у Чернігівській області тимчасово припиняє здійснення особистих прийомів громадян. У зв’язку із запровадженням на всій території України карантину, а також з метою недопущення масового розповсюдження коронавірусу COVID-19 Управління Держпраці у Чернігівській області тимчасово припиняє здійснення особистих прийомів громадян.

З 16 березня і до офіційного закінчення карантинного режиму надання будь-яких консультацій громадянам посадові особи Управління здійснюватимуть виключно у телефонному режимі.

 

Телефон/факс приймальні: (0462) 677-509.

 

Листи, заяви, скарги, пропозиції, запити на публічну інформацію, інші документи просимо надсилати до Управління засобами поштового або електронного зв’язку.

 

Поштова адреса: 14000, м. Чернігів, вул. П’ятницька, буд. 39, каб. 802.

E-mail: 25cn@dsp.gov.ua

 

Одночасно на період карантину Управління призупиняє всі інформаційні та контрольні заходи.

 

Оперативна інформація стосовно подальшого режиму роботи Управління Держпраці у Чернігівській області публікуватиметься на офіційному веб-сайті: http://cn.dsp.gov.ua та сторінці Управління у соціальній мережі Facebook.