Чи знаєте ви, що…

У 1884 році в Німецькій імперії ухвалили перший у світі закон, який створив загальнообов’язкову систему страхування працівників від нещасних випадків на виробництві.

До цього травмований працівник мав сам вимагати компенсацію від роботодавця та доводити його провину – для більшості людей це було майже неможливо.

Новий закон змінив сам принцип: право на страхові виплати виникало у зв’язку з виробничою травмою, а не лише після доведення вини роботодавця.

Закон, ухвалений 6 липня 1884 року за канцлера Отто фон Бісмарка, спочатку охоплював працівників найбільш небезпечних галузей, зокрема шахт, металургії, фабрик і будівництва. Страхування організовували галузеві об’єднання роботодавців, які фінансували виплати потерпілим працівникам або їхнім родинам.

Так з’явився один із перших сучасних принципів соціального захисту: виробнича травма – це не лише особиста проблема працівника, а ризик, відповідальність за наслідки якого має бути врегульована системою страхування.

Німецька модель згодом стала прикладом для інших держав і вплинула на розвиток систем компенсації за виробничі травми в усьому світі.