Чи знаєте ви, що шум, який не здається гучним, теж може бути небезпечним?

Працівник може звикнути до шуму на робочому місці й навіть перестати сприймати його як сильний. Але суб’єктивне відчуття гучності не показує, чи є рівень шуму безпечним для слуху.

Ризик залежить не лише від того, наскільки гучним є звук, а й від тривалості та повторюваності впливу. Чим вищий рівень шуму і чим довше триває експозиція, тим більшим є ризик пошкодження слуху.

Наприклад, працівник може протягом зміни працювати біля обладнання, яке не створює відчуття «дуже гучного» шуму. Але якщо такий вплив повторюється щодня протягом років, він може поступово пошкоджувати чутливі структури внутрішнього вуха.

Проблема в тому, що професійна втрата слуху часто розвивається поступово. Людина може довгий час не помічати змін, поки не починає гірше розуміти мовлення або чути високі звуки.

Тому відповідь на запитання: «У нас не дуже гучно?» не може бути результатом оцінки умов праці.

Потрібно знати:

•  рівень шуму;
•  тривалість його впливу;
•  характер шуму — постійний, змінний чи імпульсний;
•  сумарну експозицію працівника протягом робочого дня;
•  результати оцінювання умов праці та, за необхідності, стану слуху.

Саме тому в європейській системі охорони праці оцінюють не лише рівень шуму, а й тривалість експозиції та піковий звуковий тиск. Роботодавець має оцінювати та вимірювати рівні шуму, впливу якого зазнають працівники працівники.

Шум не обов’язково має бути дуже гучним, щоб поступово пошкоджувати слух.