Про дотримання гендерної рівності та недопущення дискримінації у сфері праці

Державна служба України з питань праці (Держпраці) постійно здійснює роз’яснювальну, превентивну та контролюючу діяльність щодо дотримання гендерної рівності та недопущення дискримінації у сфері праці.

Рівність трудових прав жінок і чоловіків закріплена на законодавчому рівні:

– Конституція України (ст. 24): гарантує надання жінкам рівних із чоловіками можливостей у праці та винагороді за неї.

2. Кодекс законів про працю: забороняє будь-які прямі чи непрямі обмеження прав або надання переваг залежно від статі, гендерної ідентичності чи сімейного стану.

3. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»: зобов’язує роботодавців створювати безпечні та рівні умови праці, комплектувати кадри без дискримінації за ознакою статі.

Фахівці виділяють дві основні форми дискримінації на робочому місці.

Пряма дискримінація виникає, коли особі відмовляють у можливостях або створюють гірші умови безпосередньо через її стать:

1. Відмова у прийнятті на роботу або просуванні по службі з мотивів статі (наприклад: «вакансія лише для чоловіків», «не беремо жінок із малими дітьми»).

2. Розрив в оплаті праці за однакову роботу чи однакову цінність виконуваної праці.

3. Сексизм, сексуальні домагання чи зверхнє ставлення в колективі.

Непряма (прихована) дискримінація. Правила чи вимоги зовні здаються однаковими для всіх, але фактично ставлять один із гендерів у невигідне становище:

1. Вимога обов’язкових понаднормових робіт без гнучкого графіка, що обмежує батьків малолітніх дітей.

2. Критерії оцінки кар’єрного зростання, які вираховують стаж без урахування періоду відпустки по догляду за дитиною.

Шляхи вирішення та механізми захисту від Держпраці

Держпраці визначає такі ключові кроки для розв’язання цієї проблеми:

1. Використання прозорих критеріїв оцінки професійних якостей кандидатів і працівників замість стереотипних.

2. Проведення інформаційних кампаній для роботодавців щодо недопущення вказування статі чи віку у вакансіях.

3. Запровадження корпоративних правил щодо недопущення мобінгу, сексизму та сексуальних домагань.

4. Забезпечення рівних умов для чоловіків і жінок у користуванні соціальними гарантіями (відпустки по догляду за дитиною, гнучкий графік тощо).

Якщо працівник або працівниця зіштовхнулися з гендерною дискримінацією на робочому місці, можна використовувати такі канали вирішення конфлікту:

1. Направити скаргу до відповідного міжрегіонального управління Держпраці для проведення інспекційних чи консультативних заходів.

2. Отримати методичну підтримку та роз’яснення на офіційному інформаційному порталі https://pratsia.in.ua/consultation.php

3. Захист прав через звернення до Омбудсмана України або позовом до суду для відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

За матеріалами: https://dsp.gov.ua/